Відколи інтернет з’явився практично в кожному домі – все більше молоді розпочало міграцію у світ електронних імпульсів. Створюємо у всесвітній павутині свої електронні домівки, схованки, замки. Реєструємося на форумах і в соціальних мережах, пишемо і дискутуємо, створюємо профілі і блоги, вигадуємо ніки та паролі – живемо у віртуалі на повні груди.
Кілька днів тому зауважила, що зникло кілька моїх віртуальних знайомих, тих, з ким були якісь спільні інтереси, взаємні коментування і обговорення. Залишилися їхні назви, але тепер вони перекреслені і більше немає доступу до їхніх записів, до їхнього світу, до них самих. Я засмутилася. Стало так шкода, згадалося все те, за що я цих людей цінувала і подумалося, як же їх тепер бракуватиме… Реальне відчуття втрати дорогих людей.
Лише через кільканадцять хвилин до мене дійшло, що так не можна. Не можна було зациклюватися на віртуальному існуванні, якщо ті люди були для мене важливими – треба було рухатися вперед, знайомитися, зустрічатися, розмовляти про справжнє. Не можна було звужувати цілої особи до кільканадцяти анонімно висловлених нею думок.
Але що ж насправді сталося зі зниклими віртуалами? Може їм просто вистачило сили перетяти пуповину, вийти з матриці, яка, можливо, стала нецікавою або поглинала забагато часу і сил, і повернутися до реального життя. Адже життя поза інтернетом існує!!! Це трошки так само, як в тій дискусії двох немовлят в материнському лоні, які сперечаються про те, чи існує життя після народження. Як в безкінечних дискусіях про життя після смерті, світло в кінці тунелю, воскресіння і життя вічне. Віртуальний простір – це не реальність, це – умовність. Він існує лише тому, що в ньому існуємо ми, а не навпаки. Ми всі для того, щоб його творити, а не ставати слухняним пластиліном в руках невидимого павука.
Ні, я абсолютно не проти інтернету, комп’ютерів, телефонів і цілої решти. Але так, я абсолютно за – за справжнє, живе, людське існування та спілкування. А життя поза інтернетом таки існує, і тільки воно – справжнє.
_____________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.