Ранкова пошта принесла скажені новини: ВООЗ визнала любов хворобою. Отже, згідно з міжнародною уніфікованою класифікацією, тепер чимало з людей можуть сказати, що вони хворі на F63.9.
А на що хвора ВООЗ, у такому разі???
Можна плакати, можна сміятися. Втім, друге зазвичай краще – і для власної психіки, і для ширших наслідків. Бо єдине, чого сатана насправді не зносить, це сміху. Він надто гордий для того, щоб таке стерпіти.
А якщо плакати, то тільки молитовно, у сенсі покаяння за цей скажений, скажений світ, у якому «офіційна медицина» нарешті визначилася з тим, що таке кохання.
Тема любові – «гаряча» для всіх без винятку, бо ж для християн Бог є Любов, а для світу любов є Богом, у тому сенсі й суто фізичний потяг або психічні збурення, які нерідко визнаються за любов. Так чи інакше, але повністю спокійно та об’єктивно на тему любові ще ніхто, мабуть, не говорив узагалі… Бо, зрештою, як можна без емоцій та почуттів говорити про те, що чималою мірою складається з емоцій та почуттів?
…За винятком самого Бога, Який не є ані емоціями, ані почуттям. Отут і маємо «вододіл», межу, лезо ножа, яким шалено важко пройти, – а також часто згадувану бритву шановного товариша Оккама.
Бог є Любов. Бог не є фізичним пожаданням, емоцією, почуттям. Відповідно, а що ж таке людська любов? За цією логікою – або Бог, Який, відповідно до Його власних слів, присутній там, де принаймні «двоє» зібрані в Його Ім’я; або – не Бог, а отже – не любов. В улюбленому моєму Інтернеті, де можна надибати абсолютно все, в тому числі й розумні думки, я буквально вчора – на геть іншу тему, але вельми вчасно – прочитала запис одного блогера: «Любов не похітлива. Скажу більше: там, де є жадання, там найчастіше немає любові». Причому написала це людина вельми далека від теології та віри в її пересічному розумінні.
Чому я тут згадую цей сторонній блогерський запис? Тому що істина, як і сам Бог, існує об’єктивно, і мислячі, розумні люди здатні її «ненароком» відкривати. При цьому вони цілком можуть самих себе вважати невіруючими. Так само як цілком можуть вважати себе віруючими ті, хто, скажімо, схвалює гомосексуальні «шлюби» і навіть їх уділяє.
У цьому рішенні ВООЗ, як на мене, теж проявилася істина. Як ото каже Писання у відповідному місці? – «Бо, будучи первосвящеником на цей рік, мимоволі вирік пророцтво», приблизно так. Лікарі ВООЗ – теж певною мірою «первосвященики» медицини, силою свого становища та обов’язків. І вони певною мірою – геть не усвідомлюючи того – вирекли істину, як на мій погляд. Істину, що те, що світ вважає любов’ю, зовсім нею не є. Це хвороба F63.9, психічна «зацикленість» на комусь, хвороблива залежність від когось, гормональний вибух. Бога там немає навіть близько, відповідно – так, це не любов.
«Хто з нас з’їхав з глузду – я чи ВООЗ?» – запитує в своєму блозі петербурзька автор і виконавець пісень Ольга Лехтонен. – «Якщо взяти до уваги, що та ж сама ВООЗ викреслила гомосексуалізм зі списку захворювань».
Отакі, бачте, «пророцтва наших часів». Одне не є хворобою ані відхиленням, друге є хворобою, бо у світі, який вперто відмовляється визнати Бога і прийняти чітку систему моральних координат, буде догори ногами геть усе, починаючи зі списку хвороб.
А закоханим, молодим, щасливим, які вміють нести свій «тимчасовий емоційний стан» до Бога, Котрий один здатен із цього людського чуттєвого пуп’янка виростити справжню квітку любові на віки вічні, – тим я кажу: та хворійте собі на здоров’я! І збільшуйте у світі кількість радості, захвату, щирості, піднесення. Бо світові явно цього всього бракує – он погляньте, до яких анекдотичних висновків докотилася Всесвітня організація охорони здоров’я…
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
