12 років тому з маленької мрії і бажання змінити якщо не світ, то бодай християнське книговидання в Україні, виникло видавництво – спершу зовсім крихітне та з іншою назвою. Там перевидавалися книжки одного київського пастора, які раніше мали ну геть непрезентабельний вигляд. А тоді з’являлися все нові й нові автори, нові ідеї, видавництво зростало та набувало популярності, і вже на сьогодні випустило більше 500 видань та перевидань – різного спрямування та для різних
читацьких аудиторій.
Зовсім недавно назва «Брайт Стар Паблішинг» дуже голосно прозвучала в світських медіа України завдяки новій книзі, яку у грудні видало християнське видавництво, а саме український переклад біографії Стіва Джобса.
Наразі видавничий дім має три торгові марки: «Світла зірка» – під нею видається духовна література, «Брайт Букс» – книги по бізнесу, особистому розвитку, здоров’ю, практичній та сімейній психології тощо, а також «Брайт Чілдрен» – книги для дітей. Наша розмова з Дмитром Кириченком – директором видавництва «Брайт Стар Паблішинг», м. Київ.
“ Якби Джобс був моїм приятелем, я би однозначно не раз сказав йому: «Слухай, друже, ти гониш»
– Мабуть, після того, як стало відомо, що «Брайт Стар Паблішинг» планує видати біографію Стіва Джобса, виникало чимало запитань, чи варто християнському видавництву братися за таку справу. Що ви зазвичай відповідаєте?
– Що християнським видавцям, насправді, не варто видавати таку книжку. Більше того, я би не радив її читати новонаверненим християнам – для них найкраща «пожива» – Біблія та християнська література. І, тим не менше, ми не хочемо зосереджувати свою увагу на видавництві суто християнських книжок. Видавець, знаєте, як таксист. Може везти міністра культури, але може й відвозити п’яницю додому. Його завдання – послужити своїм клієнтам, доставити їх у потрібне місце. Але їхні мотиви, бажання, усе, що стоїть за викликом таксі – це їхня особиста відповідальність. Я видаю книжки, які корисні людям. Так, я переконаний, що християнські книжки найбільш корисні людям, найважливіші і т. д. Якби міг, то весь світ спонукав би читати християнську літературу. З іншого боку, я хочу також служити нехристиянам. Я бачу потребу в хороших, надихаючих книжках, які би спонукали людей думати й розвиватися. Мені особисто дуже цікаво читати книжку про Стіва Джобса, і, гадаю, іншим також буде цікаво. Перед християнським і світським видавцями стоять неоднакові, але досить подібні задачі. І обидві задачі є надзвичайно важливими. А люди, які готові досягти чогось, які ставлять перед собою грандіозні цілі, у яких є очі й розум, – повинні вміти знаходити дорогоцінне в усьому.
– А що ви можете сказати про особистість самого головного героя? Чи може бути така людина прикладом для наслідування чи, принаймні, взірцем успішного менеджера?
– Якщо говорити безпосередню про цю книжку й про її головного героя, то, звісно, у моральному плані багато чого не варто за ним повторювати. Якби Джобс був моїм приятелем, я би однозначно не раз сказав йому: «Слухай, друже, ти гониш». Адекватні, мислячі читачі розуміють, що багато в своєму житті він робив неправильно. Але потрібно людину сприймати цілісно, а не по частинах. У людей, які розвиваються, є дуже багато суперечностей. Взяти, до прикладу, хоча б святого апостола Петра. Він зраджував і був вірним, соромився своїх стосунків із поганами й водночас служив їм. Узагалі, великі люди рідко бувають однозначними. Якщо людина робить щось таке, чого ніхто не робив до неї, вона не може не помилятися. Мене особисто зачаровують сильні й водночас неоднозначні постаті – як то Наполеон чи цар Давид. І від Джобса можливо почерпнути дуже багато цікавих ідей і принципів. Але наслідувати його у всьому чи виносити в ранг взірця, звісно, не варто.
– За такий достатньо короткий проміжок роботи видавництва часу ви змогли досягти зовсім немало. Як вам це вдалося? Мабуть, не завжди все минало легко. Що спонукало не здаватися, а продовжувати працювати?
– Не можна говорити узагальнено про ключі до успіху у бізнесі, про вигідні вкладення чи прибуткові професії. Успіх визначається іншим: особистим покликанням (яке у всіх різне), кількістю та якістю знань, які дають змогу бачити і великим бажанням працювати, втілювати покликання й досягати поставлених цілей. Я – з тих людей, які бачать. Коли бачиш, життя стає неймовірно цікавим і драйвовим. Бачити у всьому можливості – це круто. А ще я працюю тому, що бачу людей, їхні потреби, запити. Можна перетворити цю роботу на пошук наживи – й бачити можливості для заробітку грошей. Але мене значно більше цікавлять люди, ніж фінанси. І це – одна з рушійних сил в моїй справі. У бізнесі завжди є спокуса робити акценти на прибутку, але прибуток не повинен затуляти людей.
А періоди розчарувань – звісно, вони бувають. Проте, якщо не вділяти їм особливої уваги, вони швидко минають. Власне, бачення стимулює розвиватися далі, йти далі, не зупинятися.
– А які книжки читаєте і любите особисто ви?
– Мені дуже подобаються книжки Джека Лондона, подобаються біографії від Едварда Родзінського (попри те, що я не розділяю його системи цінностей), дуже люблю читати Василя Шукшина, серед християнських авторів улюбленими можу назвати Джона Бевіра та Джона Максвела. Взагалі я намагаюся видавати те, що мені самому подобається. Наші книжки – не завжди вузько християнські. Ми не позиціонуємо себе як суто християнське видавництво. Я усвідомлюю, що люди, які не є християнами, також потребують відповідей. Наші книжки дають відповіді на конкретні практичні питання і показують шлях до найважливішої відповіді на найважливіше запитання: чому?
– Ну і, власне, щодо відповідей і запитання «чому». У вас чимало літератури, у якій даються практичні поради стосовно конкретних сфер життя. Як ви реагуєте на закиди типу: «Хай не вчать мене жити» і так далі?
– Такі фрази, як правило, властиві юнацькому максималізму. Згодом якось розумієш, що навчитися чогось вартісного можна всюди – було б лише бажання вчитися. Усі книжки, які ми видаємо, відповідають певним критеріям: актуальність, практичність, правдивість. Немалу роль відіграє, власне, особистість автора. Якщо людина досягла успіху в певній сфері й готова поділитися своїми таємницями – їй варто довіряти, принаймні, її варто вислухати/прочитати. Я хочу, щоби мене навчили чогось. І, мені здається, кожна зріла людина рано чи пізно приходить до такого розуміння.
– Видавцям також часто закидають, що книжки коштують занадто дорого, а видавництва наживаються на людях.
– Я завжди таких людей запитую, скільки книжок вони самі купують. Як правило, вони відповідають, що не купують книжок взагалі (і в кожного ціла купа пояснень, чому саме він цього не робить). То як я можу заробити на книжках, якщо ви їх не купуєте? Насправді, якщо знайдеться людина, яка в українських реаліях зможе розбагатіти, видаючи книжки, то я попрошуся до неї на майстер-клас.
Розмовляла Надія Гербіш, для РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
