Наслідком співпраці УГКЦ і держави стала пропозиція створити Культурно-інформаційний центр роботи з українськими мігрантами. Пасторально-місійний відділ УГКЦ наполегливо виводить обговорення проблеми мігрантів на високий державний рівень.
Про це CREDO повідомила Іванна Рижан.
На зустрічі, яка відбулася 30 грудня минулого року в Києві, в університеті ім.Шевченка, голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ владика Йосиф Мілян виступив із доповіддю. Він зазначив: за різними оцінками, упродовж 2008-2009 років за кордон виїхали від 5 до 7 мільйонів українців. Загальна кількість «закордонного українства» становить близько 20 млн. осіб. Втім, голова ПМВ УГКЦ говорив також і про те, що він бачить позитивного в цьому явищі. «Український еміграційний рух дозволяє проявити себе не тільки як Церкву свого права, це дозволяє нам проявити себе як Східну Католицьку Церкву, яка крокує у напрямі патріаршества», – зазначає владика Йосиф. Принагідно він розповів про діяльність очолюваного відділу, який займається вірними УГКЦ у 37 державах світу: від Японії, Індії, країн Прибалтики та Скандинавії до Африки. Представив також плани відділу. «Ми пробуємо створити якусь законодавчу базу, консультаційні пункти, – зокрема, сказав владика Йосиф Мілян. – Проводимо вишколи семінаристів старших курсів і шукаємо харизматичних кандидатів, які б мали бажання їхати на місії. Хочемо створити Євангелізаційний місійний інститут, який займався б цією проблематикою і готував кандидатів. На наступний рік заплановано курс для дівчат, потенційних кандидаток на дружин священиків. Створено базу для біженців. На цей рік заплановано чимало таборів для дітей-мігрантів. Комісія у справах мігрантів створила скайп-спілкування між дітьми й батьками, які перебувають за кордоном».
Теофіл Рендюк, заступник директора Департаменту зв’язків із закордонним українством, начальник відділу національних меншин та віросповідань МЗС України, у своїй доповіді також навів статистику щодо українців за кордоном. Зокрема, в Росію виїхало 10 млн. наших колишніх співгромадян, у США та Канаду – по 1 млн. 200 тис. осіб, у Бразилію – 500 тис. Науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ ім.Шевченка Михайло Довбищенко звернув увагу на те, якими ми маємо бачити себе у перспективі членства в європейській спільноті, яке місце займаємо, а також який досвід можемо почерпнути від сусідньої Росії. Вона, на думку п.Михайла, сьогодні стає проблемою міжкультурного та міжнаціонального діалогу.
Світлана Кагамлик, старший науковий співробітник згаданого Центру українознавства, запропонувала відновити практику семінарів з видачею дипломів для українського зарубіжжя та створити на базі КНУ Культурно-інформаційний центр усього українства.
Серед невирішених питань було названо несвоєчасність виплати зарплат за кордоном, брак інформування самих мігрантів про існування організацій і програм праці з ними тощо. Пропозицією до представників держави було налагодити систему або створити таку організацію, куди люди могли б звертатися по юридичну і соціальну допомогу.
Організатори зустрічі дійшли висновку, що для вирішення проблем закордонного українства перспективною є співпраця між УГКЦ і українськими державними структурами – враховуючи понад сторічний досвіду діяльності УГКЦ еміграційного періоду. Відтак першим пунктом ухвали цієї науково-практичної конференції стало «вважати сучасну діяльність УГКЦ важливим чинником забезпечення духовних, соціальних, культурних та інших потреб українців за кордоном і координатором їхніх громадських організацій». Крім цього, учасники конференції ухвалили скерувати відповідні звернення у Міносвіти України та до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Йдеться про запровадження у навчання дисциплін, пов’язаних із вивченням української трудової міграції, а в інформаційне мовлення – програм, присвячених українським мігрантам та їхнім родинам в Україні. До Кабінету міністрів вирішено звернутися з проханням виділити кошти для створення Культурно-інформаційного центру роботи з українськими мігрантами в Києві.
фінансово.
Щиро дякуємо!
