«L’Osservatore Romano» згадує Гарі Купера – актора-католика.
Ватиканська щоденна газета «L’Osservatore Romano» 11 лютого згадала у великій статті постать Гарі Купера й історію його навернення. 26 червня 1953 року, під час перебування в Італії на промоції фільму «Рівно опівдні», цей американський актор опинився на аудієнції у Пія ХІІ. Цю подію та інші спогади містить стаття Сильвії Джуді, базована на спогадах Вероніки Бальфе і дочки кінозірки, Мері Дженіс Купер.
«На аудієнції тато тримав у руках образки, футболки, медальйони і багато розаріїв, бо ж чимало друзів з Голівуду просили його привезти щось із папським благословенням… Минали напружені хвилини, коли – за солдатами швейцарської гвардії – увійшов Папа: високий, блідий, вбраний у біле. Ми були приблизно в середині черги. Тато, стаючи навколішки, втратив рівновагу – через хвилювання, але також і через хронічний біль у попереку, – і впустив на підлогу всі ті образочки й розарії; медальйони розкотилися по всій залі. Заклопотаний тато став рачки визбирувати все якомога швидше, коли раптом наткнувся на білий оксамитовий черевик і край сутани. Папа Пій ХІІ дивився на нього, терпляче очікуючи, коли батько підведеться», – такі слова доньки.
Хрещення актор прийняв через п’ять років після цієї події, і, за словами Мері Дженіс, це був самостійний і обдуманий крок, не вчинений під впливом дружини, як твердять деякі біографи. Дещо раніше актор заприязнився з о.Гарольдом Фордом. Перш ніж почати розмовляти про справи віри, вони відкрили, що обоє захоплюються… вогнепальною зброєю, мисливством, рибальством і дайвінгом.
В інтерв’ю, яке вийшло у книжці Баррі Нормана «Великі голівудці», Купер сказав: «Кожну годину мого життя, рік за роком, я присвячував виконанню того, що мені спадало на думку; а те, на що я мав охоту, не завжди було правильне. Минулої зими я почав замислюватися над тим, про що вряди-годи подумував: «Старий Купере, ти маєш Комусь подякувати за те, чого домігся!» Я ніколи навіть схожий на святого не буду…, можу тільки сказати, що стараюся бути трохи кращим. Може, мені вдасться».
Коли під час вручення «Оскара» у квітні 1961 року від імені Купера нагороду прийняв Джеймс Стюарт і світ довідався, що Гарі тяжко хворий, «надйішли листи з усього світу; серед інших, писали йому Папа Йоан ХХІІІ, королева Єлизавета ІІ і його великий друг Ернст Хемінгуей… зателефонував до нього з Білого Дому президент Кеннеді». Журналістові, який розмовляв із ним 6 травня 1961 року, за кілька днів до смерті, актор сказав: «Я знаю: те, що станеться, є волею Божою, і не боюся майбуття».
«L’Osservatore Romano» стверджує, що, за свідченнями друзів про останній період життя Гарі Купера, традиційне визначення «американський герой» не таке вже й риторичне і цілком відповідає дійсності.
фінансово.
Щиро дякуємо!
