Група європейських і американських учених за фінансової підтримки Фонду Гетті відкрила сайт «Ближче до Ван Ейків: досліджуючи Гентський вівтар». Там можна роздивитися деталі шедевра XV століття, написаного братами Ван Ейками.
На інтерактивному сайті викладено зображення частин Гентського вівтаря у високому розрішенні. Таким чином учені всього світу дістали відкритий доступ до твору Ван Ейків. Окрім того, що на сайті можна розглянути зображення, написані на дерев’яних панелях як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку, там також можна побачити і нижні шари живопису, які «відкрилися» після зйомки у рентгенівському промінні.
Гентський вівтар створений на замовлення Йоса Вейдта для сімейної каплиці св.Йоана Богослова у м.Генті (нині – Бельгія). Напис на вівтарі повідомляє, що працю над ним розпочав Хуберт ван Ейк, а завершив її його брат Ян. Вівтар освячений 1432 року. Він складається з 24 панелей, на яких зображено 258 людських фігур. Висота вівтаря у центральній частині досягає трьох з половиною метрів, ширина в розкритому вигляді – п’яти метрів.
1566 року, під час боротьби Фландрії проти Іспанії, вівтар перенесли з домашньої церкви у башту собору св.Бавона, потім у ратушу. Протестанти, які перемогли в Генті, вирішили подарувати вівтар англійській королеві Єлизаветі. Спадкоємець замовника вівтаря, однак, домігся, щоб вівтар залишився в Генті. Після переходу влади до католиків 1584 р. Вівтар установили на попередньому місці.
Бельгійські фашисти збиралися подарувати весь вівтар Гітлеру. 16 травня 1940 р. вівтар на трьох вантажівках було вивезено у Францію і поміщено на збереження у замку По. Звідти його первезил в Париж і об’єднати з художніми цінностями, відібраними для музею Гітлера у Лінці та приватної колекції Герінга. Наприкінці війни, 10 квітня 1945 р., до Зальцбурга прибуло кілька вантажівок із важкими ящиками. Гауптштурмфюрер СС Гельмут фон Гуммель із помічниками штабу Розенберга вирішили знищити все звезене у шахтах. Група австрійських партизанів зуміла взяти шахти під контроль.
8 травня 1945 р. Третя американська армія захопила шахти. Вівтар доставили в Мюнхен, а 20 серпня 1945 р. він повернувся в Бельгію.
Сьогодні, завдяки Всесвітній мережі, його можна побачити на спеціально створеному сайті, повідомляється у групі Et cetera Вконтакті.