Їхнє благоденство і їхня гординя розсиплються. Але бачити оце вишкірене зараз зло часом бракує сил – емоції зашкалюють.
Cпостерігаючи за перебігом голосування, а потім і підрахунком голосів, емоційно балансую на межі між відчаєм та надією.
Мені розповіли випадок, коли на одну з виборчих дільниць у неділю прийшла старенька бабуся й наївно, щиро, поцікавилася у членів комісії, де і як вона може продати свій голос, бо чула, що таке всюди відбувається…
“ Хочеться сказати – що ви собі вибираєте, те й майте. Вибираєте підкуп? Тоді живіть у суспільстві, яке вже аж булькає від того бруду
До якого ж стану доведений наш народ! До якого, по-перше, зубожіння, якщо бабуся мусить отак їхати і шукати, де їй перепаде бодай кілька десятків гривень. І до якого, по-друге, знеособлення у громадянському сенсі доведено цей народ, що він просто не розуміє залежностей, правил життя у демократії й робить такі кроки.
Отож, з одного боку, величезний біль проймає мене за цей народ. І коли відчуваєш цей біль, розумієш, що не маєш права на звинувачення, бо не всі живуть у твоїх обставинах і ти не можеш бути суддею. Але, з іншого боку, коли бачиш, як цинічно той самий український народ (і байдуже, російсько- чи україномовний, бо такий феномен є всюди – і на сході, і в Галичині) продається, цинічно шукає вигоду, як відкидає будь-які моральні принципи, тоді хочеться сказати – що ви собі вибираєте, те й майте. Вибираєте підкуп? Тоді живіть у суспільстві, яке вже аж булькає від того бруду.
Коли ж бачу героїчних просто-таки жінок і чоловіків, які на своїх дільницях все ж мають сміливість обстояти правду, – їх часом б’ють, вони часом страждають в інший спосіб, але є такий народ, – тоді я розправляю плечі й розумію, що все це – просто етап нашого становлення. Таких людей буде щоразу більше. І я вірю, що ми перейдемо через цей етап.
“ Хто продав свій голос – аналізуйте, скільки ви здобули і скільки програли. Ті, що побоялися, – зробіть висновки, чи ваш страх допоміг вам
Й у цьому вирі діаметрально протилежних емоцій наразі не можу віднайти середнього арифметичного.
Я переконаний, що влада вважає свої дії на виборах просто бездоганними. Я переконаний, що вона роздасть «лички» тим, хто організовував цю кампанію, хто досяг результатів, не зважаючи на засоби. Я розумію, що рік за роком вони отримують, здавалося б, підтвердження своєї сили і правоти. І, суто з філософської точки зору, я добре розумію, що все це – облуда, яка зруйнується. Їхнє благоденство і їхня гординя розсиплються. Настане такий час. Але бачити оце вишкірене зараз зло часом бракує сил – емоції зашкалюють…
Ініціатива «Першого грудня», без сумніву, продовжуватиме свою роботу – це наш обов’язок. Я свідомий, що надії на швидкий і значимий результат нема. Але я переконаний, що серед тих людей, які відвойовували правду на дільницях, було бодай двоє-троє тих, кого нам вдалося переконати.
Найперше послання ініціативи до людей сьогодні, принаймні з мого боку, буде таке: люди, робіть висновки зі своїх дій. Хто продав свій голос – аналізуйте, скільки ви здобули і скільки програли. Ті, що побоялися, – зробіть висновки, чи ваш страх допоміг вам, чи завів державу у ще більше болото, в якому і вам самим буде погано. Робити правильні висновки зі своїх дій зараз найважливіше. Навіть ті люди, які начебто виграли з того, що маніпулювали, аналізуйте уважно! Бо вже були в історії такі періоди, коли люди вдавалися до жорстких і жорстоких методів, щоб уникнути переслідувань і бути нагорі самому. Але ж надходила нова хвиля – і вже вони опинялися під копитами коня. Від зла, яке тріумфує, сховатися неможливо. Пам’ятайте, що сила, якій ви служите, не має зупину.
Мирослав Маринович, ТВі