Суботня урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії стала особливим днем для Ордену Проповідників. Цього дня по 66 роках перерви заново почав діяти у Львові монастир братів-проповідників.
Про це CREDO повідомив о. Кшиштоф Буяк ОР.
Новий орденський Дім розташований у помешканні по вул.Кривоноса. Там у суботу, 8 грудня, зібралися кільканадцятеро братів-проповідників – представники усіх домініканських монастирів Східного вікаріату св.Михаїла Архангела, що охоплює Росію та Україну.
Пріором відновленого монастиря Пресвятого Тіла Христового призначено о.Якуба Гонцяжа, який разом з о.Миколою Лучком уже понад два роки служить вірним у Львові.
Після офіційних урочистостей у монастирі всі зібрані подалися до храму Матері Божої Громничної, де опівдні відслужили Святу Месу. Головним служителем був єпископ Леон Малий. У Службі Божій узяли участь чимало вірних мирян, а також представники жіночих і чоловічих чернечих згромаджень. Проповідь виголосив о.Кшиштоф Поплавський, провінціал Польської провінції Ордену Проповідників.
Пополудні брати пішли на Личаківський цвинтар, аби помолитися за братів, які спочивають на тамтешньому похованні. Потім вони відвідали Музей історії релігії, розташований у колишньому історичному приміщенні домініканського монастиря Божого Тіла. Завершив цей день спів григоріанської Вечірні: брати відправили її у греко-католицькій церкві Пресвятої Євхаристії, яка раніше була головним домініканським храмом Львова.
Уперше брати-проповідники з’явились у Львові 1270 року. За подальші століття вони збудували два великі монастирі. Один, у самому центрі міста (Пресвятого Тіла Христового), існував до травня 1946 року. Другий, у віддаленішому місці, під ім’ям св.Марії Магдалини – Покровительки Ордену, був закритий під час ліквідації католицьких осередків, яку провів у XVIII столітті імператор Австро-Угорської імперії Йосиф ІІ.
Поверненню домініканців до Львова значною мірою посприяв нинішній Львівський митрополит, архиєпископ Мечислав Мокшицький. То він 2010 року запросив братів-проповідників до столиці архідієцезії, аби вони взялися за студентське душпастирство. Упродовж цих двох років він також турбувався про утримання братів, які тимчасово оселилися в духовній семінарії у Львові-Брюховичах, та суттєво допоміг у купівлі помешкання, яке нині стало монастирем. У переддень відкриття нового монашого Дому о.Мачей Русецький, Генеральний вікарій Східного вікаріату, зустрівся з архиєпископом Мокшицьким і подякував йому за все добро.
Поновленню монастиря у Львові сприяли також тисячі людей доброї волі, які підтримували цю справу матеріальними пожертвами та молитвою.
Від самого початку, тобто з вересня 2010 року, пріоритетом у діяльності львівських домініканців є студентське душпастирство. Брати також виконують пастирське служіння в орендованому у греко-католиків храмі Матері Божої Громничної. Вони проводять реколекції, виголошують конференції, організовують формаційно-молитовні зустрічі для священиків і богопосвячених осіб, підтримують Розарієву молитву, зокрема через Фатімські молебні, включаються в євангелізаційну діяльність, служать сповідниками і духовними керівниками.