Моя персональна подяка

Я вам розкажу сумну-смішну історію.

Колись давно ревна журналістка, діставши завдання написати добрий, не солодкавий-занудний, матеріал, поїхала до Бердичева на відпуст Матері Божої Святого Скапулярію. Побачене справило на неї велике враження. І не тільки добре. Справа діялася на самому початку відновлення Церкви в незалежній Україні. А вітання, особливо урочисто-віршовані, від діток із букетами, до відрази нагадали організовано-святковий настрій на відкриттях з’їздів компартії. Радянщина тоді ще не була віддаленою історією, партійні захвати й аплодисменти були нашим «учора», з якого ми виходили, мов мокрі пташенята з пробитої шкаралупи…

Журналістка написала чесно все, що побачила. І добре, і те, що не сподобалося. Здійнялася жахлива буча. Журналістку й газету звинуватили багато в чому, а найбільше – в образах усього підряд, від «почуттів простих віруючих» до самої Матері Божої.

То була «Парафіяльна Газета» і моя власна стаття.

З півроку потому я переживала страшенно, плакала, їздила до Бердичева розмовляти з отцями-кармелітами, щоб вони – люди, які найбільше знаються на темі, – пояснили мені, в чому справа. І сказали, чи я так уже страшно образила їх, із Матір’ю Божою включно.

Потім якось читала я католицьку пресу. Польську, російську, прибалтійську. «О_о», – сказала раз, удруге, потім утретє, прочитавши чорним по білому написане: і коли вже наші урочистості перестануть нагадувати організовані комуністичні святкування?

То що, спитала я сама себе, quod licet Iovi… що можна за кордоном – того не можна у нас? Бо буде скандал? Бо там, за кордоном, – віруючі, які не соромляться обговорювати якісь складні моменти свого церковного буття… а у нас – «образа почуттів».

Причому, згідно з найкращими радянськими традиціями, – анонімних почуттів.

Під своїм попереднім блогом я очікувала різних відгуків, навіть і негативних. А там порожньо. Зате маю деякі телефонні дзвінки. Які стали заохоченням продовжити розмову з мого боку – якщо вже немає коментарів на сайті!

Наведений у блозі пруф-скрін не є ані персональним наїздом, ані «підривом єдності католицьких медіа в Україні». Чому б не подивитися на ситуацію інакше, вкладаючи в неї не негативний сенс, а щось інше? Переклавши словами факт посилання, можна зрозуміти: ось підтвердження того, скільки років бороді у цієї «новини», а ситуація з фальшивою інформацією – не просто забавка, якщо он НАВІТЬ такий ресурс її розмістив. Ресурс, позиціонований як голос нашої Церкви, а не приватна сторінка!! Я не даю посилання на джерела, які не важливі ані мені, ані комусь іще… Наберіть у пошуковику слово Olisabang, і побачите, скільки народу про це пише.

***

Але цей запис має назву «моя персональна подяка». Бо він скерований насправді не до тих, хто не залишив жодного коментаря під блогом, зате повідомив «кому нада», що я тут погане пишу… Він для тих, із ким я спілкувалася особисто.

Дякую о.Петру Гевельту OCD, який на мої переживання, чим я так образила кармелітів і Матір Божу, сміявся і казав не перейматися надмірно побожними реакціями.

Дякую єпископу Віталію Скомаровському, який особисто «тицяв мене фейсом об тейбл», коли я, не перевіривши, розмістила в «Католицькому Віснику» інформацію про нібито-відкриття єзуїтського Дому в Запоріжжі. (Так, усі ми люди, всі ми припускаємося помилок!!)

Дякую єпископу Яцеку Пилю, який спокійно і зважено розмовляв зі мною про мої емоційні – хоч і приватні, але «донесені до відома» – висловлювання щодо кількості помилок у католицькому інформаційному просторі.

Дякую о.Олександру Зелінському ОМІ, з яким ми говорили про складнощі організації професійних католицьких медіа, і про можливі шляхи покращення ситуації.

Дякую всім, хто приходить говорити «з відкритим заборолом», так само як і я говорю про те, що мені важливе і що, буває, мене зачіпає як журналіста і як християнку.

Дякую моєму Богові за всіх, хто знає, що правда робить вільним і сама по собі не є образою.

_________________________________________________________

У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.