Аргентинський священик Маріо Бевераті працює в Росії вже 17-й рік. Він приїхав 1996 року, маючи одну мету: допомагати відроджувати Католицьку Церкву. Беручи благословення свого єпископа Хорхе Берґольйо, він не знав, що про його єпископа говоритиме цілий світ…
Сьогодні о.Маріо дещо розгублений. Всіх цікавить його знайомство з Папою Франциском. Отець Маріо не відмовляється спілкуватися з пресою. Він радий за свого єпископа і по-справжньому пишається ним. Якщо для більшості журналістів новий Понтифік – це гаряча новинка, то для о.Маріо він насамперед наставник, духовний порадник, той, хто впродовж 17 років служіння свого земляка в Росії всебічно його підтримував і навіть допоміг у будівництві невеликого храму в Нижньому Новгороді.
– Як давно Ви знайомі з кардиналом Берґольйо – нинішнім Папою Римським?
– Я познайомився з ним 27 липня 1992 р. в кафедральному соборі Буенос-Айреса. Тоді я був священиком дієцезії Буенос-Айреса і саме приїхав на св.Месу, під час якої відбулося висвячення о.Берґольйо на єпископа-помічника цієї дієцезії, на допомогу кардиналові Антоніо Кваррасіно.
– Які його якості Ви б відзначили?
– Насамперед, це любов до Церкви, запал – якщо можна так сказати, passio, пристрасть – до євангелізації всього світу. Швидше за все, це спадок по єзуїтах – св.Ігнатії і св.Франциску Ксаверію, яких він дуже шанує. І ще – його гуманність, близькість до людей.
– Ви працюєте в Росії від 1996 року. Імовірно, майбутній Папа цікавився Вашою роботою. Чи висловлював він свою думку щодо Східної Європи чи пострадянських країн?
– Коли я 1991 року зважився їхати працювати в Росію, єпископ Берґольйо допоміг мені підготуватися та особисто благословив перед від’їздом. Прикметно, що кардинал Кваррасіно не дозволяв священикам із Буенос-Айреса виїздити будь-куди як священикам «fidei donum», і єпископ Берґольйо заступився за мене, завдяки чому я й зміг приїхати на допомогу єпископу Тадеушеві Кондрусевичу. Потім щороку, приїжджаючи в Аргентину, я зустрічався з єпископом Берґольйо – він завжди мав 45 хвилин на те, щоби поспілкуватися зі своїми священиками.
Всередині новгородського католицького храму
Остання наша зустріч відбулася в листопаді 2012 року. Тоді відзначалася 75 річниця загибелі колишнього настоятеля парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Нижньому Новгороді – білоруського священика Антонія Демяшкевича, якого за радянських часів арештували, заслали на Соловки і замучили… Ми влаштували 3 листопада своєрідну конференцію у своїй парафії. З благословення ординарія архидієцезії Матері Божої в Москві, архиєпископа Павла Пецці, ми запросили Апостольського нунція в Росії Івана Юрковича і митрополита Нижегородського і Арзамаського Георгія. Митрополит Георгій тепло прийняв нунція у своїй резиденції. Ми молилися в його каплиці св.Сергія Радонезького. Потім пили чай. Ось про це я і розповідав кардиналові Берґольйо на нашій останній зустрічі. Дуже радий, він показав мені листа з Московського патріархату, за підписом митрополита Іларіона. Це був подячний лист за те, що він допоміг митрополитові Аргентинському і Південноамериканському Платонові (2012 року переведений в Україну. – Прим. ред.) у вирішенні певних проблем, що виникли з властями Буенос-Айреса. А ще кардинал розповів, як разом із митрополитом Платоном молився на Пасху в кафедральному соборі.
– Як на Вашу думку, в яких напрямках може змінитися політика Апостольської Столиці з приходом на Святий Престол Понтифіка з Аргентини?
– За 15 років служіння в Буенос-Айресі кардинал Берґольйо дав величезний імпульс новій євангелізації в усіх напрямках: культура, політика, соціум, особливо допомога бідним. Новообраний Понтифік, я певен, живе в дусі Євангелія та згідно з його словами, і продовжуватиме велику справу оновлення Вселенської Церкви після ІІ Ватиканського Собору, завдяки євангелізації та вченню, простоті та скромності, як це робили Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI.
– Яке значення має обрання Папи-аргентинця для католиків Латинської Америки?
– Воно відрізняється від того значення, яке справило на слов’янські народи обрання Понтифіка з Польщі. Думаю, виходячи з сумного становища в багатьох країнах Латинської Америки, які страждають від корупції, популізму, бідності, несправедливості та диктаторських режимів, – особистість папи й авторитет Пророка сприятимуть поверненню до наших коренів, наявних у наших католицьких народах, що особливо виражається в любові до Богородиці та Розіп’ятого Христа.
*
Отець Маріо Бевераті – аргентинець, нар. 1953 р. в Буенос-Айресі. За освітою медик, захистив ліценціат з філософії, доктор богослов’я. Висвячений 1988 р. в Буенос-Айресі. Від 1997 р. і донині – настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Нижньому Новгороді.
Ілля Лопато OCDS, о. Юрій Мартинович , Catholic.by
фінансово.
Щиро дякуємо!
