Станіслав Бернацький, Мурафа
Шкарубкі руки, відкрита посмішка і впевненість, що з Богом треба спілкуватися тільки у спільноті – ось як можна охарактеризувати п.Станіслава, трудівника, батька родини і людину молитви.
– Кожна людина має свої зв’язки з Богом, але насправді цього не вистачає. Бо коли люди у спільноті, то це об’єднує, – висловлює свою повну впевненість Станіслав. – І Господь же сказав, що де двоє або троє в Його ім’я, то так має бути!
– Як він був молодий, – вступає в розмову його жінка, п.Зоя, – то мама казала: іди на священика. Був дуже побожний. А він відказав: я би пішов, але дуже хочу женитися! Я буду при храмі весь час, буду служити, але хочу мати сім’ю.
" Мама казала: іди на священика. Був дуже побожний. А він відказав: я би пішов, але дуже хочу женитися!
– В мене навіть були торги з Богом, – розохочується до розмови п.Станіслав. – Така розмова з Ним. Може, й треба було йти на священика, та я подумав, нехай би, може, інші йшли, а я залишуся при храмі, нехай Він мені різні таланти дасть, до фізичної праці. І так сталося. В отця Хоміцького я був шофером, потім в о.Станіслава завгоспом, у ті радянські часи, і нічого не боявся, де які справи треба було для церкви зробити – йду вперед, і знаю, що зі мною Ісус.
І бувало навіть так, що Він мною керував безпосередньо. Ото треба якусь роботу зробити, а мене щось штовхає, говорить мені: йди! І я кидаю роботу вдома, йду до костьолу, і там виявляється, що якась зустріч або справа, треба терміново зробити. Я вже багатьом розказував ці свідчення, щоб люди знали, як Бог діє.
Ото як ми відібрали монастир, робили там ремонт – завгоспом важко було, і машину цегли привезти, і робітників знайти, й інше… Попросив я когось із домініканців про допомогу, навіть не пам’ятаю, кого: ану, кажу, монахи, помагайте – і поїхав шукати помочі. І просто на перехресті зустрів машину, водій якої погодився допомогти, а це не теперішні часи, ніяких робіт за домовленістю, все мало бути виписане і оформлене… а він узяв і погодився. І так було не раз у моїх господарських справах, причому саме на тому перехресті: помолюся, їду і там зустрічаю поміч.
Скажу: будь-яку справу, якщо лиш її з Богом робити і дозволити Богові в цій справі діяти, – то вона швидко робиться!