15 вересня 2013 р. у Львові відбулося урочисте відкриття вівтаря «Ґолгота», який перебував на реставрації. Участь у святкуваннях взяли міністр культури Польщі Богдан Здроєвський, польський сенатор Лукаш Абгаровіч, духовенство Вірменської Апостольської Церкви, віряни, що приїхали до Львова з різних куточків України, Росії та самої Вірменії, а також громада вірмено-католиків із Польщі.
Очолив святкову молитву архиєпископ Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви Григоріс (Буніатян). На святкування також прибув архиєпископ Натан Оганесян, місцеблюститель Канадської єпархії, який від 1991 до 2000 року був главою українських вірмен і розбудовував Українську вірменську єпархію.
Від імені архиєпископа Рафаїла Франциска Мінасяна, ординарія Вірменської Католицької Церкви для Східної Європи, в урочистостях взяв участь о. Нерсес Ґалестян із Вірменії. З вірмено-католицькими паломниками з Польщі прибув о. Рафал Кравчик із Варшави. З огляду на те, що львівська вірменська катедра тепер належить громаді Вірменської Апостольської Церкви, обидва священики пізно увечері 14 вересня 2013 р. відправили Святу Літургію у вірмено-католицькому обряді у латинській катедрі Успіння Матері Божої, після чого університетський хор «Ґаудіум» із Вроцлава виступив із концертом «Літургія польських вірмен».
Під час урочистого відкриття відновленого дерев’яного вівтаря «Ґолгота», що на подвір’ї Вірменської катедри, уперше після Другої світової війни у Львові знову стало поруч духовенство Католицької Церкви трьох обрядів, а також Вірменської Апостольської Церкви та представники православних.
Після того, як 1945 року радянська влада припинила діяльність Вірменської Католицької Церкви і заарештувала Адміністратора Львівської архиєпархії отця Діонізія Каєтановича й трьох священиків, майже всі вірмени виїхали до Польщі. У вірменській катедрі розмістили музейне фондосховище, а 2000-го року місцева влада передала приміщення храму громаді Вірменської Апостольської Церкви.
Над відновленням «Ґолготи» упродовж трьох років працювали польські та українські фахівці, зокрема реставратор Анджей Казберук та студенти й випускники Львівської академії мистецтв. Святиню відновлювали в рамках українсько-польського проекту «Збереження спільної культурної спадщини».
«Служіння нашого міністерства полягає в тому, щоби зробити можливе, аби зберегти спадщину, яку залишила нам історія. В цьому місці нам — полякам, українцям, вірменам, євреям — випала доля жити разом. Кожен із цих народів робив свій внесок у розвиток цієї надзвичайно гарної культури», — зазначив Міністр культури і національної спадщини Республіки Польща Богдан Здроєвський.
Він назвав знаком Божим те, що реставратори змогли передати композицію «Ґолгота» саме у час святкування 650-ї річниці катедри. І зазначив, що це також знак налагодження і покращення співпраці та дружби між українським і польським народами.
Глава Вірменської Апостольської Церкви в Україні Архиєпископ Григоріс (Буніатян) наголосив не лише на історичності події та значенні святкувань, але також на особливому символізмі. Освячення відновленої композиції «Ґолгота» відбувається у день, коли вірмени відзначають свято Воздвиження. «Історія є історією, святкування є святкуваннями, але головним є життя — те, що відбувається у конкретну хвилину. Сьогодні велике свято у Вірменській Апостольській Церкві, Воздвиження Чесного Хреста», — сказав він.
Варто зазначити, що переважна частина вірмен, які знайшли у Львові своє пристановище у Середні віки, залишили місто після Другої світової війни та опинились у Польщі. Від їхнього імені виступив сенатор Лукаш Абгаровіч. «Я сьогодні хочу висловити емоції польських вірмен, які збудували цю святиню, були її парафіянами, тут їх хрестили, наші священики тут служили Літургії. Це місце було свідченням нашого зв’язку з Богом, а також із вітчизною, яку ми втратили. Це було нашою малою вітчизною, Львів для нас був нашою малою Вірменією, нашою столицею. Вірмени співтворили це місто, його багатство, його розвиток і його велич. І зараз готові його підтримувати».
Він подякував братам-вірменам за свято вулиці Вірменської, і сам став почесним її мешканцем.
Привітання від римо-католицької громади передав єпископ-помічник Львівський Леон Малий. «Під час проживання в Єревані я зрозумів, що у вірмен віра й любов йдуть разом, і дай Бог, щоб так було і в наступних поколіннях», — підкреслив він. На святкуваннях також були присутні представники різних релігійних громад Львова.
Від імені всіх львів’ян міський голова Львова Андрій Садовий зазначив: «Сила нашого міста — в єдності. Ми дуже тішимося, що в нас багато національностей живуть разом в злагоді та мирі. Всі громади міста Львова — це одна велика потужна сила».
Святкування продовжилося традиційною агапою у дворику вірменської катедри. Свято вулиці Вірменської триває вже кілька днів, упродовж яких відбулося відкриття Вірменського культурного центру та Вірменської дитячої школи.
Про духовну спадщину вірмен у Львові йшлося також на науковій конференції, яка відбулася в Національній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. Перебуваючи у Львові, вірмено-католики відвідали Личаківський цвинтар, де вшанували пам’ять похованих там єпископів Вірменської Католицької Церкви.
За матеріалами: РІСУ, Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
