«Східна традиція вміє передати Євангеліє сучасному світові», – під таким заголовком італійське інформаційне агентство S.I.R (Релігійно-інформаційна служба, опублікувало інтерв’ю з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком.
Представивши УГКЦ, як найбільшу серед Східних Католицьких Церков, розповсюджену в усьому світі, журналістка Марія К’яра Б’яджоні наголосила, що великим і зобов’язуючим покликанням Східних Католицьких Церков у Європі є збереження давньої літургійної та духовної традиції християнського Сходу в сучасному світі, одночасно вміючи передати її сучасній людині, щоб вона наново відкрила для себе значення часу і життя, красу взаємин з Богом та людьми. Присутність католицьких Церков східних обрядів стала відомішою внаслідок міграції з країн Східної Європи.
Розмова була присвячена з’їзду Владик Східних Католицьких Церков європейського континенту, який відбувався у словацькому місті Кошице з 17 до 20 жовтня на тему: «Євангелізація культури – інкультурація Євангелія».
Розмовляючи з Блаженнішим Святославом, кореспондентка агентства S.I.R запитала, чому темою зустрічі була вибрана саме євангелізація?
«Тому що, коли людина віддалюється від Бога, вона поранена, роздрібнена в своєму існуванні і повільно вмирає всередині, – відповів Глава УГКЦ. – Ми роздумували над тим, як, також і згідно із нашою традицією, можна зцілити сучасну людину, повернути її до єдності з Богом і, таким чином, наново надати людському існуванню повноту життя, бо вірити – це жити в усій повноті і передавання віри є передаванням мистецтва життя».
Пані Б’яджоні зауважила, що східні Літургії є довгими, за ними важко слідкувати. Чи їх можна й далі пропонувати сьогодні, особливо в Західній Європі?
Блаженніший Святослав Шевчук відповів, що він вважає, що так. Тим більше, що сьогоднішня людина не має часу для ні себе, ні для ближнього. Вона занадто пов'язана зі способом життя, який не веде до щастя. Для вірних східних обрядів Літургія – це не просто церемонія, це середовище спілкування з Богом і з людьми. Це та хвилина, в якій перебуваємо біля стіп нашого Вчителя, Який є Вчителем життя. Без цієї школи життя людина губиться. Криза сучасної людини є, перш усього, кризою ідентичності людської особистості. Ми були створені на образ і подобу Божу. Якщо порушується спільність з Богом, то цей образ зникає або спотворюється.
На запитання стосовно того, як українці, численні з яких є католиками східного обряду, опинившись в країнах західного світу, переживають зустріч із суспільством, повністю відмінним від їхнього, Блаженніший Святослав відповів:
«Для нас міграція є реальною, справжньою кровотечею. І так є для всіх Східних Католицьких Церков, особливо на Близькому Сході. Трагедія Сирії, наприклад, призводить до масового переселення східних католиків, які втікають із своєї батьківщини. Сім'я, чоловік, жінка, дитина, коли вони викорінені із своєї землі, шукають власне коріння в чужій землі, тому що потребують підтримувати свої власні традиції. Літургійне середовище стає тоді життєздайним місцем, яке допомагє їм не заблукати».
Блаженніший Святослав Шевчук пригадав свою душпастирську діяльність серед українських іммігрантів у Європі та в Аргентині, а тепер, як Глава Церкви, він відвідує багато громад за межами України і кожного разу бачить, що для українських громад Церква є центром їхнього життя. «Я переконаний, – додав він, – що Східні Католицькі Церкви в Європі можуть служити дуже важливим засобом нової євангелізації, і що наші іммігранти не є предметом, але дійовими особами євангелізації. Вони приносять скарб східної християнської традиції, що може мати життєдайне значення для Європи, щоб вона наново відкрила своє християнське коріння».
На закінчення кореспондент італійського католицького інформаційного агенства поцікавилась, як світ глибоко вкоріненої східної християнської традиції ставиться до новаторства Папи Франциска з Південної Америки.
«Я мав щастя пізнати Папу Бергольйо ще перед тим, як він був обраний на наступника святого Петра, – сказав Верховний Архиєпископ Києво-Галицький. – Можу сказати, що він дійсно творча людина і вміє подати цю свою креативність, пропонуючи християнську віру сучасній людині. Його новаторство не є запереченням традиції. Він вчить нас, як можна жити цією традицією і як традиція може стати засобом, – традиційним і, одночасно, новим – щоб передати Євангеліє сучасним чоловікам і жінкам».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
