«Не можна збагнути християнина без Церкви», — на цьому зосередив свою увагу Папа Франциск під час проповіді на Святій Месі у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти», яку він очолив вранці 30 січня 2014 р. Святіший Отець вказав на три опори, на яких базується приналежність до церковної спільноти: це покора, вірність і молитва за Церкву.
Спонукою до цих роздумів став для Вселенського Архиєрея біблійний уривок, призначений Римо-Католицькою Церквою на Перше читання цього дня. А саме — про царя Давида, якого Святе Письмо зображає як чоловіка, що розмовляє з Господом. А ця розмова має вигляд діалогу батька із своїм сином, навіть незалежно від того, що на прохання сина у відповідь лунає батькове «ні». Папа наголосив: Давид мав дуже сильне відчуття приналежності до Божого народу, а це, своєю чергою, спонукає кожного з нас задуматися над тим, яким є моє відчуття приналежності до Церкви, наше «чути» з Церквою і в Церкві.
«Християнин це не охрещеним, який отримує Святе Таїнство Хрещення, а потім іде своєю дорогою. Перший плід Хрещення — це зробити тебе приналежним до Церкви, до Божого народу. Не можна збагнути християнина без Церкви. І тому великий Папа Павло VI казав, що абсурдною дихотомією є любити Христа без Церкви; слухати Христа, але не слухати Церкву, бути з Христом на узбіччі Церкви. Так не можна,» — наголосив Єпископ Рима, додавши, що євангельську науку ми отримуємо в Церкві, й до святості ми йдемо також у Церкві, і наш шлях пролягає саме у Церкві.
Далі Святіший Отець Франциск зупинився нам принципом «sensus ecclesiae», що означає «чути, думати, бажати всередині Церкви». А говорячи про три опори, на які спирається приналежність до нового Божого народу, тобто до Церкви, Папа зазначив: людина, яка не є покірною, не може «чути» (відчувати) з Церквою, бо чутиме лише те, що хоче почути, що їй подобається. Як приклад покірної людини, Єпископ Рима поставив царя Давида, який вчить нас дивитися на історію спасіння з усвідомленням того, що вона не розпочинається від мене і мною не закінчується, як також історія Церкви не розпочинається від мене і на мені не завершується, а я — лише маленька частинка того великого Божого народу, який крокує Господнім шляхом. Такої покори вчить нас цар Давид…
Другим «пілястром» є вірність ученню Ісуса Христа, вірність церковній доктрині. Повертаючись до повчань Папи Павла VI, Святіший Отець Франциск наголосив, що ми отримуємо вчення Євангелія як дар, тому й повинні його передавати як дар, а не як щось власне. І в цьому передаванні дару вчення ми повинні бути вірними й ніколи не вживати того дару для того, щоб задовольнити власні бажання. А говорячи про третій елемент основи приналежності до Божого народу, Єпископ Рима нагадав, що ним є молитва за Церкву. Після чого він запросив присутніх під час Святої Меси, а також і кожного з нас, замислитись на тим, чи ми молимося за Церкву. «Нехай Господь допоможе нам іти цією дорогою, щоб поглибити нашу приналежність до Церкви і наше «відчувати» з Церквою», — мовив на закінчення Вселенський Архиєрей.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
