Яків (Ізраїль) – один з патріархів Старого Завіту. Вибраний Богом син Ісаака, внук Авраама. Мав 12 синів, від котрих пішли 12 колін Ізраїля: Рувима, Симеона, Леві, Юди, Дана, Нафталі, Гада, Ашера, Іссахара, Завулона, Йосифа і Веніяміна (Бут 25-35). Після нічної боротьби з Богом, отримав благословення і ім’я Ізраїль, тобто – Сильний з Богом:”Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося. Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним. І каже той: Пусти мене, бо вже на світ благословиться. А Яків відповів: Не пущу тебе, хіба-що поблагословиш мене. А цей спитав його: Як тобі на ім’я? Він і каже: Яків. Тоді той відповів: Не Яків буде більш твоє ім’я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг. Тоді Яків спитав його: Скажи, будь ласка, своє ім’я? А цей відповів: Чого питаєш про моє ім’я? І тут поблагословив його. Тому Яків назвав це місце Пеніел, бо я, мовляв, бачив Бога віч-на-віч і я живий ще”(Бут 32, 25-31).