Мій поламаний Христос

« Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенням» (Еф 1, 3).

Отець Рамон С. Романо SI написав книжку «Мій поламаний Христос» на підставі своїх внутрішніх переживань. Оазова молодь та Діти Божі парафії Христа Царя Всесвіту з Новограда-Волинського в неділю, 6 квітня 2014 р., після Святої Меси о 12.00 представили сценку на основі книжки З цією книжкою співзвучні слова блаженного Йоана Павла ІІ «Любов мені все пояснила. Любов мені все розв’язала, тому обожнюю цю любов, хоч би де вона була». Священик Рамон дуже часто ходив до магазину антикваріату, і ось одного дня побачив Ісуса без хреста. Христос був дуже понищений, бракувало правої ноги, руки, не мав обличчя. Отець купив цей уламок скульптури Христа, і так розпочалось його паломництво віри. Папа Йоан Павло ІІ сказав до молоді такі слова 2002 року: «Хто вірує в Христа, прибитого до хреста і Воскреслого, носить хрест із гордістю, як знак того, що Бог є Любов».

Ісус приходить до тих людей, які найбільше Його потребують. Метою сценки у новоград-волинській парафії було показати християнські  цінності, а особливо — любов. Молодь ,,, заохочувала віруючих стати в правді перед собою. Думаю, що кожен глядач отримав свої власні переживання з цієї вистави. Сам хрест, без Христа, нести неможливо. Дозвольте навести уривок зі сценарію вистави:

«Відтоді ходить мій Христос Поламаний від дому до дому, від зустрічі до зустрічі, від страждання до страждання. На Його тілі є відбитки пальців всіх тих людей, які торкалися Його. Ніхто не зітре тих відбитків. З Любов’ю вони впечатані в Його тіло. І я вже не  боюся приходити до Нього з моїм гріхом, бо коли наближаюсь до Нього, то відчуваю запах, який приносять люблячі грішники. Запах цей закликає мене до пробачення і любові. Я не помиратиму в самотності, моя смерть з’єднається зі смертю тих, які помирали, цілуючи Його. І не воскресну самотнім. Поламані та померлі з моїм Поламаним Христом, воскреснемо разом, з’єднані в Його Тілі, покаліченому і поламаному».

6-го квітня минуло три роки від смерті моєї мами, а 8 квітня — друга річниця смерті мого тата. Тому прошу всіх вас помолитися за моїх батьків, щоб могли вони з’єднатися з Христом, Поламаним і Воскреслим.