«Хвороба Володі була недаремною…»

24 квітня 2014 р. від нас пішов у життя вічне Володимир Тимощук.

Його життя було для багатьох слабовірів підтвердженням реальності Бога. Якогось наукового обґрунтування, чому він продовжував жити, — не було, окрім того, що Бог дарував йому ще близько 10 років життя після виявлення хвороби, тоді як лікарі йому пророкували, за найкращих обставин і шалених витрат на лікування, років півтора. Хоч би як боляче було його родині від таких слів, але скажу, що хвороба Володі була недаремною, завдяки їй він вилікував багатьох. Не знаю, це десятки, сотні, а може, тисячі… Він лікував своїм словом, свідченням, прикладом, учинками. Безліччю доказів. Реальних і живих. Але найреальнішим був, звичайно, саме він! Завжди веселий, навіть у моменти, коли, перебуваючи в гостях у Володі, я дізнався, що насправді ця весела людина сидить перед тобою з температурою тіла +39. І при цьому розповідає історії і жартує. Це надихало.

Останнім часом ми вже звикли до слів «у Володі критичний стан». Звикли, бо знали, що буде чергове чудо і він переборе цей критичний стан. Таких випадків на моїй пам’яті було не один і не два. Тому хтось написав, що стан НАДкритичний. Критичніше вже не буває. Погана думка спробувала закрастись, але я відкинув, бо знав, що він зможе…

Знаю, що за нього молились багато людей. Не раз і не два, не місяць і не рік. І це давало Володі сили жити далі, але я думаю, що ця мікроскопічна жертва давала сили саме НАМ і змінювала нас.

Він залишив за собою хороший слід і спадок. І я навіть не про родину. Я зокрема про спільноту, яку він створив, розвинув і помножив.

У Бога своя воля, і не нам оцінювати Його вибір. Розумію, що прийняти родині цей вибір буде нелегко. Але від себе скажу, що я вдячний Володі: він своїм прикладом він змінив зокрема і моє життя.

Вічна пам’ять!

І не забуваймо — Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.

За матеріалами: Nazar Bilotserkovych

Фото з фейсбук-акаунта Володимира Тимощука