Ті чоловіки з калашами, які розстріляли журналістів в Парижі, звісно, терористи. За віру вмирають, а не вбивають.
Тим паче, що те як за віру вмирають Європа і загалом світ мало помічає. Мало помічає, як на Близькому Сході скоро не залишиться християн, чи як Боко Харам систематично винищує християн в Нігерії. Не в останню чергу через деякі європейські публікації, чи й не такі, які дозволяв собі французький карикатурний журнал. Карикатура, також може бути тероризмом. Як та, на якій зображено «Святу Трійцю».
Я розумію, що є свобода слова і різне бла-бла-бла. Але є ще повага до гідності іншої людини, до її віри зокрема. Не можливо розглядати цю ситуацію у чорно-білій площині, мовляв фанатики розстріляли свободу слова. Свобода слова закінчується там, де починається банальне хамство і образи. Я не виправдовую терористів, але й не можу погодитись з тими, хто вважає, що свободою слова можна прикривати неповагу. Ця проблема набагато глибша, ніж вона виглядає на поверхні. Без вирішення самої проблеми, лікувати симптоми на марне.
Анатолій Бабинський, РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
