У світі медіа аж шаленіють, а деякі католицькі ЗМІ намагаються вдавати, що нічого не діється — ніби люди й так про це не довідаються. Хіба ж ідеться про те, що краще замовчати щось, ніж його проаналізувати? Краще не намагатися зрозуміти?
Папа Франциск на аеродромі в Болівії (розташованому на висоті 4159 м. над поверхнею моря) дістає від президента у подарунок традиційну торбочку. Можна сказати, що на ній написано «Болівія 2015», і це не буде неправдою. Але дехто оминув увагою вміст цієї торбинки. Хоча торбинка — це тільки упаковка! А всередині були листя коки, що їх люди на тій висоті цілком нормально (тобто легально) жують, аби вижити у високогірних Андах. Таке могло би шокувати, й тому його потрібно пояснювати. Дозволити людям краще придивитися. Тим більше що для Папи цей жест був дуже важливий. Папа все усвідомлював. Коли йому пізніше запропонували спеціально приготований чай із коки, він відмовився й попросив про листя, щоб поводитися як усі нормальні люди. Нічого не прагнув приховувати. Над цим варто замислитися, а не описувати торбинку, розводячись про якісь цінності.
Побідні тенденції, на жаль, помітні і в темі обміну подарунками між президентом Болівії (першим індіанцем на цій посаді) й Папою. Подарунків було кілька. Обмін відбувся. Але деякі католицькі медіа про один із подарунків «забули», хоча решта ЗМІ світу найчастіше публікували саме його фотознімок! Ідеться про різьблений серп із молотом із прибитим до них зображенням Розіп’ятого. Я визнаю, що для нас це виглядає повним шоком — надто свіжі спогади про совєцький комунізм. Але це й дає поштовх замислитися! Велить подумати над католицизмом тих людей, над історією Церкви в Болівії, над кров’ю мучеників.
Може, хтось побоювався, що такий подарунок виставить Папу в поганому світлі? Ну то вистачило б «покопатися» глибше, щоби помітити: коли разом із тим різьбленням Папа дістав від Моралеса медальйон із таким само зображенням, то одразу ж його зняв. Інтерпретувати це можна по-різному. Але за такої нагоди варто було би навести слова Папи про молодь, яка, на жаль, піддається впливам різних ідеологій, коли не має опори у сильній і здоровій сім’ї (саме це було сказано під час цього паломництва).
Я згадав про кров мучеників. Папа «проповідує» не тільки словами. Його жести читабельні для всього світу. Приємно було почути про спільний обід у єзуїтів, про відвідини колеги після років небачення. Це в Еквадорі. У Болівії Франциск затримався й молився на місці, де вбили іншого його співбрата.
Луїс Еспіналь, іспанський єзуїт, приїхав до Болівії, аби ділитися своєю високою культурою. Він викладав літературу. Був фахівцем у кіно. Став журналістом (на радіо і в пресі), причому дуже відважним. Зокрема, був із людьми під час голодування гірняків. Його викрали, коли він повертався з кінотеатру. Затягли його на бойню й там катували упродовж чотирьох годин. Потім застрелили. Сімнадцять пострілів. Тіло покинули в горах. Він загинув за два дні до того, як убили блаженного архиєпископа Оскара Ромеро уСальвадорі. На похороні о. Еспіналя було близько 80 тисяч вірних. Найбільший похорон в історії Болівії.
Папа, коли молився і згадував його мучеництво, сказав: «…наш брат, жертва протилежних інтересів у боротьбі за свободу. Отець Еспіналь проголошував Євангеліє, і це Євангеліє заважало, й тому його замордували».
Його убили, щоб замовк. Ті, хто хотів заткнути йому рота, програли.
Чи варто «замилювати очі» орнаментами і упаковками, аби не було помічено «змісту»? І як надовго це спрацює?
Яцек Сепсяк SJ, deon.pl