Недавні пишні похорони римського мафіозі Казамонікі викликали суспільний осуд не тільки через багатство, але і через те, що Церква не відмовила у християнському похороні.
Доцент Папського університету Святого Хреста дон Джуліо Масперо коментує цю подію так: «Передусім треба сказати, що всі ми грішники. У Біблії говориться, що праведник грішить сім разів, і якби тільки те, що ми грішники, перешкоджало обряду християнського поховання, то обряд не здійснювали б ні над ким. Інша справа це публічні грішники, які зневажають Церкву та її громаду. Це відрізняється від гріха через людську слабкість».
У випадку «публічного грішника», уточнив богослов, коли є ймовірність ввести віруючих в спокусу фактом поховання, парафіяльному настоятелю слід проінформувати єпископа, який і повинен ухвалити рішення: «Однак у цих випадках було б справедливо не випереджати Суд Божий. Наприкінці судить лише Бог. По суті, другий розбійник був публічним грішником, який йшов назустріч смерті без похорону: можна сказати, що його похорон скоїв Сам Ісус — зрозуміло, після того як розбійник висловив глибоке каяття».
Дон Масперо підкреслює, що канонічне право з цього питання гранично ясно: коли йдеться про єретика, розкольника і відступника, християнський похорон неприпустимий. У цьому випадку ми маємо справу з явним, публічним гріхом надзвичайної тяжкості, про який заявляє сама людина: він відкрито кидає виклик церковним властям. І Церква, поважаючи його свободу залишатися в цьому гріху, не ховає його. Це ні в якому разі не слід вважати якоюсь формою покарання, — навпаки, це милосердя, повага людської свободи.
«Настоятелі парафій покликані ставитися з найбільшим милосердям до всіх людей, не засуджуючи. Це буває нелегко чинності різноманітних форм тиску, якому піддаються священики. Адже іноді доброзичливість і великодушність люди використовують у своїх інтересах. Це трапляється в суспільстві, де засудження перетворилося на вид спорту», — з гіркотою констатує італійський богослов.
За матеріалами: Радио Ватикана
фінансово.
Щиро дякуємо!
