«Холодне Сонце» — гурт, що не «зламався» за майже 15 років існування, не піддався критикам та не дав «витиснути» себе з альтернативної сцени. Вони не «застаріли» з часом, ба навпаки: вони дивують усе новими ідеями. Їхня творчість коливається від сумних мелодійних балад до гучних та потужних бойовиків. Рушієм гурту та єдиним незмінним учасником є Василь Гоцко. Саме він уже такого далекого 2001 року створив гурт.
— «Холодне Сонце» та Solarice. В Україні вас називають першим ім’ям, на заході — другим. Чому так? Адже Solarice має трошки інше значення, ніж «Холодне Сонце»?
— Тому що українцям ближче українське ім’я, і навпаки. Щодо англомовної назви, то Solarice звучить милозвучніше, ніж «глухе» Cold Sun, тому вибрали саме цей варіант.
— Дуже цікавить ваша участь у написанні саундтреку до трилогії «Ninjas…» — розкажіть трохи про це. Як потрапили? Чим надихалися?
— У серпні 2007-го, після виходу кавера на головну тему до фільму «Трансформери» — Transformers Theme, яку ми випустили під європейським іменем SOLARICE , на наш профіль у Myspace надійшов лист від американського актора Даніела Росса, який озвучив одного з негативних героїв — Зорекрика — у грі «Трансформери», що вийшла одночасно з прем’єрою однойменного фільму. Ділився враженнями і казав, що трек йому дуже сподобався.
Пізніше він написав мені про те, що хоче спробувати себе у продюсуванні, і запропонував нам написати саундтрек до стрічки «Ninjas vs Zombies», яку він вирішив знімати із своїм товаришем, продюсером Джастіном Тімпейном (Justin Timpane), на що я, звісно, погодився.
— Один з ваших кліпів увійшов як бонус до DVD «Ninjas vsMonsters». Цікаво, як тривала робота над цим кліпом?
— Режисером відео був я, у роботі ще допомагав кам’янець-подільський режисер Олег Музика. Процес зйомок відбувався в підземеллі одного з історичних будинків у центрі міста Тернополя, тепер із нього зробили дуже шикарний арт-ресторан. Називається «Бункермуз». Оскільки приміщення вдень використовувалось, то працювати доводилося вночі.
Зранку додому поверталися загнаними зомбі, але з приємним відчуттям виконаної справи (усміхається).
— Як концертні справи гурту?
— Насправді, ми багато молимося, щоб нарешті закінчилася війна на сході країни. Після цього можна було би продовжувати вибудовувати якісь плани щодо концертів. Наразі, не поспішаючи, працюємо над студійним матеріалом.
— Який фестиваль запам’ятався Вам найбільше за багаторічну історію і чому?
— Wave-Gotik-Treffen у Німеччині. Масштабно, яскраво і високопрофесійно.
— Можна трохи дізнатися про концепцію та загальний вигляд майбутнього альбому?
— Ні, це поки все в таємниці. Зможу сказати ближче до того часу, коли все більш-менш буде готове.
— Ще трохи, і вашому гурту «стукне» 15 років. Плануєте якось святкувати?
— До цього «ще трохи» — більше, ніж півроку. Маємо час, щоб пофантазувати.
— Вас можна назвати якщо не «ветеранами», то «старожилами» української альтернативної сцени. Як це вам вдається? Не втомилися ще?
— Мені ніколи не подобалося слово «альтернатива» в контексті музики, оскільки гурти в 2000‑х, які грали альтернативу, на мене особливого враження не справляли і, як на мене, альтернативи ми ніколи й не грали. Щодо вашого питання про «старожилів» — якби я грав лише для того, щоб бути відомим, то, напевне, облишив би цю справу багато років тому. Інша річ, що коли навіть відчуваю, що втомився, то є потреба в музиці. І по якійсь перерві знову беруся за гітару. Особливо музика солодка після відносно довгих перерв: наче їжа, заборонена під час посту, яку смакуєш після того, як піст закінчився.
— Чи сильно, на Вашу думку, змінилась українська рок-сцена за останнє десятиріччя?
— Помічаю багато нових цікавих гуртів, які з’являються останнім часом. Українська рок-музика стала різноманітніша і її стало більше.
— Подобається хтось конкретний?
— Зараз слухаю дуже мало музики, справді. При тому, що переважно слухаю західних виконавців. У будь-якому разі, професійна солідарність не дозволить не згадати друзів Ілларію, гурти Веремій, Фабула, Sad Alice Said, Кому Вниз. Боюсь, що не всіх згадав.
— Що Вам найбільше запам’яталося за всю історію існування гурту?
— Було дуже багато яскравих моментів. Важко виділити щось одне. Напевно, поїздка на німецький фестиваль Wave-Gotik-Treffen.
— Якби у Вас була така можливість, що б Ви змінили у своєму минулому?
— Нічого. Я вдячний Богу за всі радості та всі уроки, які Він дав мені у житті.
— І, нарешті, кілька добрих слів для наших читачів…
— Все буде добре!
За матеріалами: Daily Metal
фінансово.
Щиро дякуємо!
