Товариство «Чиста мова» знову пропонує нам цікаві приклади, «як воно є» і «як воно має бути». Виглядає дуже кумедним бачити в українському перекладі такі слова, як «абсент», адже ми знаємо, що це слово іншомовного походження; але можливості солов’їної мови безкінечні, тому — гайда разом шаленіти від розмаїття слів!
Мря́чно — Про наявність мряки, туману.
Сьогодні кажуть: дюжина.
Наші прабатьки казали: ту́зінь, ту́зин, двана́цятка, дюжина.
Приклади:
“Є в Києві Андріївський узвіз, а на ньому уже сім років існує невеликий театр-студія «Колесо» з невеликим складом професійних акторів, десь із тузінь, і невеликою залею кафе-театру, десь на 60 місць”(Ростислав Василенко).
“На іменини ви одержите від мене в подарунок цілий тузінь чарок” (Вадим Собко).
Фразеологізми:
Не той дюжины – не з таких (не з таківських); не такої (іншої) вдачі; (іноді) не з того кутка.
Чортова дюжина – чортове число, чортів тузінь.
Неправильно — правильно:
Палка — палиця
Позорити — ганьбити, соромити
Показатися (яким?) — здатися
Полки — полиці
Походка — хода
Поглядувати — поглядати
Привити — прищепити
Проволока — дріт
Кажуть: Абсент
Українською: Полині́вка, полиня́к.
Кажуть: Бродити
Радимо: Гра́ти, виграва́ти(ся), шумува́ти, мусува́ти.
Приклади вживання: Пи́во виграє́. Чи не той то хміль, що у пи́ві гра́є? Вино́ шуму́є, мусу́є. Мед вже поча́в у бо́чці гра́ти. Пи́ли пи́во й гра́ний мед. Пиво виграє. Через край вино шумує. Вино перешумувало. Ще не виграв ся сирівець. Кожний же бачить, що уряд вливає нове вино у старі міхи та що це вино мусує, ферментує і сі міхи розсаджує. Мед або медове вино одержують від мусування мішанини меду і води.
Кажуть: чечевиця
Радимо: сочеви́ця.
Дуже часто пересічні мовці послуговуються словом “спорити” у значеннях “сперечатися” та “битися об заклад”. Проте це не що інше, як суржик. Проминаючи увагою радянський тлумачний словник, який більше ніж вільно обходився з українською лексичною системою, звертаємося одразу до допогромних. У них натрапляємо на слово “спорити” у зовсім іншому, геть забутому зараз значенні, ще й під іншим наголосом.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов): Благоприя́тствовать – сприя́ти, спори́ти, щасти́ти, погоджа́ти (сов. погоди́ти), пособля́ти, форту́нити. Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський): Спори́ти, -рю́ – 1) умножать, прибавлять, увеличивать; 2) споспешествовать, благоприятствовать.
Як бачимо, жодного зв’язку із суперечкою у цього слова нема.
Тому на позначення процесу “парі” радимо такі чудові вислови:
заставля́тися, заклада́тися, закла́стися, заложи́тися, іти́ об закла́д; би́тися (вда́рити, поби́тися) навзакла́д, у закла́д, об закла́д; заста́витися на за́став, зайти́ в за́кла́д.
Російське “Давай поспорим!”, “Спорим?”, “Я готов поспорить” звучить українською як “Закладімося!” “Б’ємося об заклад?”, “Я ладен закластися”.
Згадаймо українські назви всім відомої комахи:
Со́нечко
Зозулька, зазу́лька
Се́рде́нько
Боже телятко
Бабару́на (гал.)(#діалектне_слово)
Бабри́ська (гал.)
Бе́дрик
Пе́трик
Па́ворожка
За матеріалами: Чиста мова
фінансово.
Щиро дякуємо!
