Папа у Кенії: день 2

Триває апостольська подорож Папи Франциска на Африканський континент. З 25 до 27 листопада Папа перебуває у Кенії, від 27 до 29 перебуватиме в Уганді, а завершить візит в Центральноафриканській республіці від 29 до 30 листопада.

Учора Святіший Отець прибув до Кенії й після привітання в аеропорту поїхав до президентського палацу, де відбулася офіційна церемонія привітання.

«Я насправді вдячний за ваше гаряче прийняття з нагоди цього мого першого візиту до Африки», – сказав Папа Франциск у своїй першій промові, виголошеній в Найробі, столиці Кенії, під час зустрічі з представниками влади й дипломатичного корпусу, яка відбулася в Президентському палаці та була поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави.

«Кенія – це молода та енергійна нація, спільнота з багатими відмінностями, яка відіграє значущу роль в регіоні», – зауважив Глава Католицької Церкви, відзначивши також, що у сфері демократичних перетворень вона стала прикладом для багатьох африканських країн. Папа не оминув увагою і той факт, що 60% населення Кенії – це молодь.

«Ваша країна – це країна молоді, – сказав він. – У ці дні сподіваюся зустрітися з багатьма молодими людьми та промовити до них, щоб підбадьорити їхні сподівання та очікування від майбутнього. Молодь – це найцінніший ресурс кожної країни. Захищати молодь, інвестувати в неї та подати руку підтримки – це найкращий спосіб забезпечити майбутнє, гідне мудрості й духовних цінностей похилих віком людей».

Святіший Отець відзначив, що Кенія благословення не лише красою природи, але також природними ресурсами, а її населення «дуже цінує ці скарби, даровані Богом та відоме з огляду на культуру їх збереження». Адже «велика криза довкілля» вимагає від нас «дедалі більшої чутливості щодо стосунків між людьми та природою», і на нас лежить відповідальність за те, «щоб передати цілісну красу природи майбутнім поколінням».

Зазначивши, що саме такі цінності «глибоко вкорінені в африканській душі», Глава Католицької Церкви підкреслив, що «у світі, який і надалі більше визискує, ніж захищає спільний дім, вони повинні надихати зусилля правителів, спрямовані на поширення відповідальних моделей економічного розвитку». У цьому контексті Папа вказав на «чіткий зв’язок між захистом природи та будуванням справедливого та чесного суспільного порядку». Бо ж «неможливе оновлення наших стосунків з природою без оновлення самого ж людства».

«Доти, доки наші суспільства зазнаватимуть поділів, чи то етнічних, релігійних чи економічних, усі люди доброї волі покликані трудитися на користь примирення і миру, прощення та зцілення сердець. В ділі побудови стійкого демократичного порядку, зміцнення суспільної єдності та інтегрованості, толерантності й пошани до інших, першочерговою метою повинно бути досягнення спільного добра. Досвід показує, що насильство, конфлікт і тероризм черпають сили зі страху, зневіри та розчарування, породжених бідністю та незадоволенням», – сказав Святіший Отець, наголосивши, що боротися проти цих «ворогів миру й процвітання» повинні люди, що «безстрашно вірять у великі духовні та політичні цінності», які стояли при витоках державності.

Тож вказавши представникам світу політики, культури й економіки на велику відповідальність за «поширення та збереженнях цих великих цінностей», що є «справжнім покликанням у служінні всьому кенійському народові», Папа заохотив їх «чесно й прозоро діяти на користь спільного добра та поширювати дух солідарності на всіх суспільних рівнях». «Особливо прошу вас, – додав він, – проявити справжню турботу про потреби бідних, прагнення молоді та справедливий розподіл людських та природних ресурсів, якими Творець благословив ваш край. Запевняю вас у постійному заанґажуванні католицької спільноти через її освітні та харитативні заклади з метою зробити свій особливий вклад у ці сфери».

Завершуючи, Святіший Отець відзначив один місцевий звичай: «Дорогі друзі, – сказав він, – мені розповіли, що тут, у Кенії, існує традиція, що на знак процвітання юні учні садять дерево. Нехай же цей красномовний знак сподівання на майбутнє й довір’я до зростання, даного Богом, підтримає ваші зусилля у вирощуванні солідарного, справедливого та мирного суспільства на ґрунті цієї країни та всього великого Африканського континенту», – побажав Папа.

Насичена програма другого дня першої Апостольської подорожі Папи Франциска до Африки розпочалася екуменічною та міжрелігійною зустріччю в приміщеннях Апостольської Нунціатури в Найробі, де зібралися провідники місцевих християнських конфесій, представники інших релігій – традиційних африканських віровизнань, ісламу, юдаїзму, буддизму, індуїзму й сикхізму, та особи, включені в підтримку міжрелігійного діалогу.

«Коли приїжджаю відвідати католиків якоїсь місцевої Церкви, для мене завжди важливо мати нагоду зустрітися з провідниками інших християнських спільнот й інших релігійних традицій. Я сподіваюся на те, що цей час, проведений разом, зможе стати знаком пошани Католицької Церкви до представників усіх релігій та зміцнить зв’язки дружби, які вже існують між нами», – сказав Папа на початку зустрічі, присвятивши своє слово таким темам, як роль релігійних вірувань, неприпустимість виправдання насильства Божим іменем та шлях, пройдений Католицькою Церквою у сфері взаємного порозуміння після Другого Ватиканського Собору.

За словами Святішого Отця, хоч ці стосунки і «ставлять нас перед викликами», то, однак, «екуменічний та міжрелігійний діалог – це не розкіш», це не є щось «додаткове чи факультативне», але щось суттєве, «чого наш світ, поранений конфліктами і поділами, завжди потребує». «У дійсності, – додав він, – релігійні вірування та спосіб їх практикування впливають на те, ким ми є та на зрозуміння оточуючого світу. Вони є для нас джерелом просвітлення, мудрості та солідарності, збагачуючи, таким чином, суспільства, в яких ми живемо».

Як зауважив Глава Католицької Церкви, дбання про духовне зростання своїх спільнот і формування сердець та умів у цінностях є благословенням для суспільства, а співпраця між релігійними лідерами є «важливим служінням на користь спільного добра». Таким чином, в «дедалі більше взаємозалежний спосіб», відчувається необхідність «міжрелігійного порозуміння, дружби й співпраці в захисті гідності, наданої Богом кожній окремій особі та народам, та їхньої права жити в свободі й щасті».

«При цьому, маю на увазі важливість нашої спільної переконаності в тому, що Бог, Якому ми намагаємося служити, є Богом миру. Його святе Ім’я ніколи не повинно вживатися для виправдання ненависті й насильства» – вів далі Папа, пригадавши про трагічні події терактів, які нещодавно трапилися в Кенії, додаючи: «Надто часто молодь спонукають до екстремізму в ім’я релігії, для того, щоб сіяти незгоду і страх, та щоб руйнувати структуру наших суспільств. Як же важливо, щоб ми були визнані пророками миру, миротворцями, які заохочують інших жити в мирі, гармонії та взаємопошані!».

Підсумовуючи, Єпископ Рима пригадав, що цього року припадає 50-та річниця завершення Другого Ватиканського Собору, під час якого Католицька Церква «зобов’язалася до екуменічного та міжрелігійного діалогу, що служить порозумінню та дружбі». «Прагну, – наголосив Глава Католицької Церкви, – підтвердити це заанґажування, яке народжується з переконання в універсальності Божої любові та спасіння, яке Він приготував для всіх. Світ справедливо очікує, що віруючі співпрацюватимуть з людьми доброї волі в подоланні численних проблем, які потрясають людський рід. Дивлячись у майбутнє, молімося за те, щоб усі люди вважали себе братами й сестрами, мирно поєднаними у своїх відмінностях та через них. Молімося за мир!».

На Месу з Папою, яка відбулася сьогодні в університетському містечку у Найробі, прийшло понад півмільйона вірних, незважаючи на проливні дощі.

Організатори поєднали просторий кампус найробського університету, де відправлялася Свята Меса з центральним парком та парком Ухуру, тобто Свободи, де для вірних були встановлені гігантські екрани. Вона була відслужена двома мовами – англійською та суахілі, а прохання вірних були прочитані також і мовами, масаї кіборана та туркана.

Зупиняючись над текстом першого літургійного читання, проповідник підкреслив, що Господь виллє воду на спраглу землю, вчинить, щоб діти Його народу росли, немов трава над водяним потоком, як пишні верби біля річки. Як знаємо, що це пророцтво сповнилось із Зішестям Святого Духа у день П’ятидесятниці, але воно здійснюється усюди, де провідується Добра Новина про Ісуса Христа і де нові народи стають членами Божої родини, Христової Церкви. Завдяки проповідуванню Євангелія усі ми стали учасниками великої християнської родини.

Пророцтво Ісаї запрошує нас поглянути на наші родини і усвідомити, наскільки ми важливі у Божому задумі. Папа наголосив, що Кенія протягом довгого часу була благословенна міцним родинним життям, де завжди були у пошані мудрість похилих віком осіб та панувала любов до дітей. «Здоров’я будь-якого суспільства завжди залежить від здоров’я сім’ї. Задля їхнього добра і добра спільноти, віра у Боже слово запрошує нас підтримати сім’ї у їхній місії в суспільстві, прийняти дітей як благословення для нашого світу та захистити гідність кожного чоловіка і кожної жінки, щоб усі ми були братами та сестрами в єдиній людській родині», – мовив Вселенський Архиєрей.

Святіший Отець наголосив, що, будучи слухняними Божому Слову, ми покликані чинити опір практикам, які підтримують жорстокість, які причиняють біль чи зневажають жінок, які не надають відповідної опіки похилим віком людям та які загрожують життю невинних, ще ненароджених, осіб. «Ми покликані шанувати одні одних, взаємно одні одних підтримувати та дбати про усіх тих, які перебувають у потребі», – мовив Вселенський Архиєрей, додаючи, що християнські сім’ї мають особливу місію, а саме: випромінювати Божу любов та проливати животворящу воду Святого Духа. Він наголосив, що це завдання, зокрема, є дуже важливим у наш час, адже сьогодні ми живемо у світі, де поширюються нові пустині, зроджені культурою егоїзму та байдужості щодо інших людей.

«Тут, у серці цього Університету, де формуються уми та серця нових поколінь, з особливим закликом звертаюсь до молоді цього народу. Великі цінності африканської традиції, мудрість та правда Божого слова і щедрий ідеалізм вашої молодості нехай провадять вас у заанґажуванні в формування суспільства, яке завжди було б справедливим, інклюзивним та шанобливим до людської гідності. Майте завжди у серці потреби бідних. Відкиньте усе те, що веде до упереджень та дискримінації, адже ці речі, як знаємо, не походять від Бога», – зазначив Папа.

Далі проповідник заохотив вірних Кенії призадуматись над євангельським уривком, де розповідається про чоловіка, який збудував свій дім на піску, а не на скелі. Коли подули сильні вітри, його будівля, не маючи добрих підвалин, завалилась (див. Мт. 7, 24-27). Тому Глава Католицької Церкви пригадав, що Господь Ісус є тієї міцною скелею, на якій ми повинні зводити свою будівлю. Він є Спасителем людства, тому бажає притягнути до Себе чоловіків та жінок усіх епох та народів, щоб привести їх до Свого Небесного Отця. Він бажає, щоб усі ми будували наше життя на міцному фундаменті Його слова, Його вчення. А тому, Господь доручає усім нам завдання: бути Його учнями-місіонерами, чоловіками та жінками, які випромінюють правду, красу та силу Євангелія, яке перемінює життя; щоб усі ми були каналами Божої благодаті, щоб ми дозволили Божому милосердю, доброзичливості та правді стати елементами у побудові нашого міцного родинного дому, де пануватиме гармонія та взаємоповага.

Також сьогодні в школі Святої Марії Папа зустрівся з духовенством, богопосвяченими особами та семінаристами Кенії.

Зустріч зіюрала понад 8000 богопосвячених осіб.

Папа Франциск відмовився від заздалегідь приготованого слова та експромтом говорив рідною іспанською мовою, а його слова були наживо перекладені на англійську. Він поділився своїми роздумами про наслідування Христа, закликаючи до довіри до Бога, який покликав кожного і кожну в той день, коли на нас поглянув, тобто у день хрищення, кажучи: «Якщо хочеш, йди за Мною».

Святіший Отець підкреслив, що Церква не є якоюсь фірмою чи неурядовою організацією, але містерією погляду Ісуса, Який дивиться на кожного й запрошує: «Прийди».
Життя католицької Церкви в Кенії розгортається в майже 1000 парафій та понад 6000 інших душпастирських осередків. Духовну опіку вірним надають 2744 священики, яким допомагають 5500 черниць та майже 800 ченців. У Кенії трудиться понад 500 місіонерів-мирян, а у сфері євангелізації заанґажовані  майже 12000 катехитів-мирян. У Малих семінаріях навчається 4000 юнаків, а Вищих семінаріях – майже 1500 семінаристів. 

Після обіду відбувся візит Папи в африканську штаб-квартиру ООН.

Економіку й політику слід скерувати на служіння людям, аби людина в гармонії з природою, укладала систему виробництва й розподілу таким чином, щоб здібності й вимоги кожної людини знаходили належне вираження в соціальному вимірі. І це не утопія, але – реалістична перспектива, відправною точкою якої є людська особа та її гідність. Такі думки висловив Папа Франциск, відвідуючи у четвер, 26 листопада 2015 р., осідок ООН в Найробі.

Штаб-квартира в Африці з осідком у столиці Кенії була створена під час Загальної Асамблеї ООН 1996 року. Вона є осідком двох програм ООН: Програми ООН щодо сприяння сталому розвитку населених пунктів та Програми ООН з навколишнього середовища, та регіональних відділень інших структур. Прибувши до штаб-квартири, Папа посадив дерево у парку, що входить до комплексу її будівель, і саме навколо цього символічного акту побудував свою промову.

«Посадити дерево, насамперед, означає заохочення і далі боротися проти знеліснення та опустелення», – сказав Святіший Отець, цитуючи свою соціальну енцикліку «Славен будь», що гідним похвали є «заанґажування міжнародних та громадських організацій, які підвищують усвідомлення населення щодо цієї проблематики і співпрацюють у вирішальний спосіб, також застосовуючи законні механізми тиску, змушуючи кожен уряд виконувати свої властиві обов’язки, які неможна перекладати на інших, щодо збереження довкілля та природніх ресурсів своєї країни, не оглядаючись на неоднозначні місцеві чи міжнародні інтереси». Крім того, посадити дерево «спонукає нас не втрачати довіру, надіятися та конкретно анґажуватися у перетворення всіх ситуації несправедливості й деградації».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви пригадав, що через кілька днів у Парижі «розпочнеться важлива зустріч про кліматичні зміни» та висловив побажання, щоб приватні інтереси не переважили над спільним добром. За його словами, Паризька конференція є «важливим кроком у процесі розвитку нової енергетичної системи, яка мінімально залежатиме від горючих корисних копалин, наголошуватиме на енергоефективності та ґрунтуватиметься на використанні енергії з низьким чи нульовим виділенням вуглекислого газу».

Папа висловив побажання, щоб конференція завершилася угодою, яка ґрунтуватиметься «на принципах солідарності, справедливості та участі й орієнтуватиметься на досягнення трьох цілей, одночасно складних і взаємозалежних: зменшення наслідків кліматичних змін, боротьби з бідністю та пошани до людської гідності».

Святіший Отець вказав на важливість зростання усвідомлення спільної відповідальності та взаємозалежності, яку, однак, не слід сприймати, як «підпорядкування одних з огляду на інтереси інших». Потрібен, натомість «щирий і відкритий діалог та відповідальна співпраця з боку всіх». А усвідомлення того, люди, «здатні до крайньої деградації», можуть також опам’ятатися і знову «обирати добро і відродитися», спонукає сподіватися на те, що якщо пост-індустріальне суспільство увійшло в історію, як найбезвідповідальніше, то «людство початку ХХІ сторіччя зможе заслужити на згадку з огляду на великодушне прийняття своєї великої відповідальності». А для цього потрібно поставити економіку й політику на служіння народам.

«Зміну курсу, якої ми потребуємо, неможливо здійснити без суттєвого заанґажування в освіту та формування», – сказав Папа, говорячи про важливість формування «культури дбання», «дбання про себе, про інших та про довкілля замість культури нищення та відходів», яка спричинилася до очевидних наслідків, приносячи жертви «ідолам прибутку й споживання».

Далі Глава Католицької Церкви вказав на те, що поряд з явищем знищення довкілля ми є свідками швидкої урбанізації, часто непомірної і невпорядкованої, через що наші міста стають непридатними для життя. «Хочу підбадьорити всіх, хто на місцевому та міжнародному рівнях, трудяться над забезпеченням того, щоб процес урбанізації перемінився в ефективний засіб розвитку й інтеграції», – сказав він.

Згадавши про те, що через кілька днів у Найробі розпочнеться 10-та Конференція Міністрів Світової Організації Торгівлі, Папа Франциск висловив побажання, щоб її рішення «були не просто врівноваженням протиставних інтересів, але справжнім служінням у дбанні про спільний дім та цілісний розвиток людей, насамперед, найбільш відкинених». Особливу увагу він звернув на необхідність належного врегулювання питань, які стосуються захисту інтелектуальної власності та доступу до ліків і базової медичної допомоги, щоб угоди в цій ділянці гарантували для всіх «необхідний мінімум опіки».

Зауваживши, що «Африка дарує світові красу й природні багатства, які спонукають нас прославляти Творця», Святіший Отець вказав, що «цій спадщині Африки й усього людства» існує постійна загроза «знищення, спричиненого різними проявами людського егоїзму та визискування ситуацій бідності й виключення». У світлі економічних взаємин, за його словами, не можна не згадати про явище «чорного ринку, який зростає в контексті бідності, і, в свою чергу, породжує бідність і виключення».

Підсумовуючи, Папа пригадав, що відвідуючи нещодавно осідок ООН в Нью-Йорку, він висловив сподівання, що діяльність Об’єднаних Націй зможе стати «завдатком безпечного і щасливого майбутнього для наступних поколінь» і це раз запевнив свою та католицької спільноти молитву й співпрацю.

За матеріалами: Радіо Ватикану