Сумська парафія Благовіщення Пресвятої Діви Марії розмістила з місяць тому оголошення про Екстремальну Хресну Дорогу, яка відбудеться у ніч з 18 на 19 березня ц. р. Перше в Україні нічне випробування своїх сил, зокрема молитовних.
Про нього ми розмовляємо з о. Войцехом Стасевичем — сумським душпастирем та ініціатором незвичної для нас молитви.
— Це перша така великопісна молитва в Україні. Розкажіть, будь ласка, про неї детальніше.
— Насамперед треба задуматися над мотто Екстремальних Хресних Доріг: «Не слід жити нормально — варто жити екстремально». Ініціатором таких Хресних Доріг є польський священик о. Яцек Стричек, знаний у Польщі також організацією благодійних акцій на Різдво «Шляхетна посилка». Починаючи з 2009 року він почав організовувати нестандартний великопісний молебень, який став відповіддю на кризу, зокрема на кризу віри в середовищі молоді, особливо ж чоловіків. Для них треба було зробити щось особливе, кинути виклик, запропонувати щось незвичне. Так постала ініціатива Екстремальної Хресної Дороги.
— Як це має виглядати в Україні?
— Особливістю цього молитовного походу буде те, що планується спільна екуменічна молитва за мир в Україні. Більше того: в ній зголосилися взяти участь і люди віруючі, і невіруючі. Окрім наших парафіян, у цю Хресну Дорогу вирушать також студенти-іноземці, зокрема з Латинської Америки (з Еквадору) та з Африки. Візьмуть участь у цій молитві й волонтери, які допомагають АТО. Будуть християни з різних Церков і церковних спільнот — православні, протестанти; а також ті, про яких можна сказати, що вони шукають Бога у своєму житті.
— Це не просто обійти храм під 14‑ма стояннями. Яким буде шлях цієї Екстремальної Хресної Дороги?
— Траса наша дуже символічна. Ми будемо йти від Могриці до Сум. Могриця — це селище за 38 км від Сум; з Могриці вже видно Росію. Біля цього селища є залишки православної церкви — зруйнованої, знищеної повністю, залишився сам фундамент. Отож наша дорога буде і в цьому відношенні символічна, ми будемо йти від церкви до церкви, від решток того православного храму і до римо-католицького храму Благовіщення. Таким чином ми хочемо немовби підкреслити єдність християнства, саме християнство як таке.
Щодо цієї Дороги, то вона не буде дорогою в звичному розумінні — ми не йдемо асфальтованим шляхом, а напряму. Буде дорога і через ліс, і через поле, і вздовж річки, і через село… І я навіть не питаю, яка погода буде у п’ятницю. Для нас неважливо, чи буде дощ, чи сніг, чи буде тепло. Це не найважливіше в такій Дорозі.
— А що буде головним?
— Для кожної Хресної Дороги, звісно, головне — це молитва. А для Екстремальної то ще й живий досвід, переживання. Ми йдемо в дорогу пішки. Тобто що на нас чекає, то це йти своїми ногами цілу ніч і переживати цю ніч у мовчанні. Окрім зупинок на Стояння, де свої роздуми читатиме о. Аристарх, місцевий греко-католицький священик.
— Уночі через ліс і поля — це насправді екстрим…
— Ми виїжджаємо з парафії о 19.00, о 20.00 маємо бути на місці, звідти вирушаємо, і на місці маємо бути близько 8.00-9.00 ранку. Вночі, в мовчанні, кожен покладаючись на власні сили, і в своїй особистій самотності з Богом… Минулої п’ятниці ми з волонтерами перевірили трасу, пройшли цей шлях. Нас було семеро. Можу сказати, що наскільки на початку все було оптимістично — як ми провели організаційну і технічну підготовку, як ми почали цю дорогу, — то в перші дві-три години маршу я йшов і думав, чи воно взагалі комусь потрібне? Для чого воно?.. Я серйозно. Вночі, пішки, ти полишений сам на себе і на Бога… Зате коли починаєш розуміти, що ти не просто сам, а сам із Богом, — то починаєш також отримувати й відчувати багато благодатей.
— Ось-ось розпочнеться те, що ви задумали і вже вступно перевірили…
— Так, цю Хресну Дорогу ми запланували у ніч з 18 на 19 березня, і в цьому теж є своя особливість, дух, намір: ми вибрали цей час, аби так підготуватися до урочистості св. Йосифа, Покровителя Церкви. Наша друга молитовна інтенція, окрім миру в Україні, — це молитися за Папу Франциска, з нагоди третьої річниці його інавгурації.
— А чи багато людей уже записалося?
— Ми цілий місяць оголошували і оголошували, і в парафії, і в соцмережах, і було тихо; аж у цю неділю раптом записалося одразу 45 чоловік. Зараз ще є змога записуватися через онлайн-форму та на Фейсбуку, або по телефону. Тож подивимося, скільки вийде охочих у підсумку.
— Сподіваюся, Екстремальна Хресна Дорога стане традиційною і в Україні, як стала у Польщі. Чи є щось із пастирського досвіду о. Яцека Стричека, що знадобилось би у проходженні таких доріг тут, в Україні?
— Відвага. Відвага, яка потрібна завжди, на будь-якій Хресній Дорозі: чи ми стоїмо навколішках, чи ходимо, чи в храмі, чи довкола храму — кожна Хресна Дорога має свої особливі благодаті, які Бог дає тим, хто відважується на цю молитву. Я кілька років думав над Екстремальною Хресною Дорогою, і нарешті зважився зробити її в Україні; бачу, що люди в парафії поставилися до цього задуму схвально. Багато хто шкодує, що не зможе піти, взяти участь повністю, — особливо люди старшого віку. Але вони хочуть хоч би натрохи до такої молитви приєднатися, пройти хоч би останні кількасот метрів, долучитися на останніх Стояннях. Інші парафіяни будуть спеціально для нас готувати сніданок при храмі, чекатимуть на нас, щоб у такий спосіб «мати свою участь», бо ж не всі мають достатньо фізичних сил пройти велику відстань уночі, коли холодно й темно… то насправді дорога не для всіх.
— Хресна дорога буде дослівно хресною, з несенням хреста, чи це тільки молитовний шлях особливої групи?
— Ми беремо з собою двометрового хреста, якого зробили в парафії минулого року, і будемо нести його по черзі. В будь-який момент, без плану, кожен, хто хоче, може підійти, взяти і нести цей хрест. Окрім цього, ми заохочуємо учасників мати невеликі хрести з собою, щоби кожен мав.
— Окрім того що траса вже розвідана і перший раз пройдена, чи вашу трупу буде супроводжувати міліція, як це буває за звичайних паломництв?
— Ні, ми тільки попередимо їх у четвер, знаючи, яка кількість людей буде йти. Ми не потребуємо спеціальних дозволів чи супроводу, бо ж ідемо не асфальтованими дорогами, а навпростець. Ми просто повідомимо про проведення такого заходу.
— Нехай цей спосіб молитви «приживеться» в Україні. Це непересічний релігійний захід.
— І великий духовний досвід. Особливо, як я вже згадував, це важливо тому, що в нашій групі підуть разом віруючі й невіруючі. Роздуми до Хресної Дороги, як я казав, підготував настоятель греко-католицької парафії в Сумах о. Аристарх Дядя. Він підготував їх у такому дуже патріотичному дусі, і в такому дусі ми будемо їх переживати.
Отець Войцех Стасевич, родом із Любліна, навчався в місцевій семінарії. Після висвячення два роки працював у Казімєжі під Любліном. Потім відгукнувся на запрошення поїхати в Україну. Працює в Сумах уже дев’ять років.
фінансово.
Щиро дякуємо!
