Ніщо мене не виводило з себе так, як коли хтось казав: «Ісус тебе любить, алілуя!» Тоді я кидала: «Вали звідсіль». Мені було погано. Неможливо радіти тому, чого не пережив… — каже с. Анна Балхан.
Сестра Анна провела у Вроцлаві, Польща лекцію на тему «Сучасні форми невільництва» на запрошення Фундації 24/7 і Дому молитви Вроцлав24. Під час Великого Посту, пояснюють організатори заходу, тривала 40‑денна молитва за жертв торгівлі людьми в усьому світі.
— Пам’ятаймо, Царство Бога починається тут, на землі. Я вже багато від Нього отримала, опіку на щодень і дар життя. І все ще здивована тим, що Він робить, — так каже с. Анна, засновниця і голова товариства Po MOC. Зараз товариство будує центр св. Йосифа, аби навчати зв’язків і стосунків. Особи, які потрапляють у поле уваги товариства, жінки з дітьми, жертви насильства і торгівлі людьми — неспроможні дати собі раду в щоденному житті після травми, якої зазнали.
— На моїх очах Бог дав декому нове життя. Кому й коли? То Його таємниця. І це не так, що я маю шоу сповнення бажань людей, які до нас приходять. Кожен має свій час, — пояснює с. Анна.
Головна проблема сучасної людини — встановлення правильних стосунків із Богом та іншими людьми.
— Сьогодні жінки мають дуже занижений образ чоловіка. Пияк, утриманець, нічим не цікавиться, а дітьми то й поготів, а на додачу ще й лінюх. Лежить на дивані, попиває пиво і накачує м’язи піднесенням пульту телевізора, — такий приклад «чоловіка» навела доповідачка, пояснюючи при цьому, що йдеться про розуміння кожним своїх ролей та взаємну підтримку. Жінка не може дати дитині того, що дає чоловік. Ніхто його не замінить. Так Господь Бог уклав цей зв’язок.
— Нинішня драма зроджується з браку зв’язків. Я походжу з небагатої родини. Вочевидь певної миті я мала претензії до Господа Бога, що я не принцеса арабського шейха або якась міс. Що Він мені дав? Розщеплене піднебіння і заячу губу. Файний Божий план. Однак сьогодні я знаю, що Він мене вибрав, — каже с. Анна.
Вона визнає, що перш ніж наблизилася до Нього, молилася про смерть і ненавиділа своїх батьків. Але пізніше пізнала дію Його слова і Його музики, через які Бог до неї промовив.
— Я робила багато чого всупереч собі. Шукала прийняття, схвалення. Знала, що це всупереч моєму сумлінню, але я була поневолена, — зізнається сестра. Тепер вона працює з жінками, які також поневолені: емоційно, духовно, розумово. До цього додається почуття провини. Сестра Анна знає, з якою деструктивною силою має справу.
— Тільки Бог може впровадити елемент зцілення, принести звільнення. Жертви торгівлі людьми мають настільки поранені душі, що жодні психологи, жодні вправи не можуть зняти з них цей тягар, цей камінь. Вочевидь, що треба знати як, але тільки Бог може остаточно зцілити. І ми тут не для того, щоб оцінювати. Бо ми не знаємо, скільки така поранена людина може в цю мить на себе узяти, скільки здатна прийняти благодаті. Це таємниця поміж Богом і людиною, — пояснює с. Анна.
Вона зазначила, що без Христа ми всі — егоїсти і пожадливці. Ми хочемо, щоб буденність була приємна, легка і безболісна.
— Я сварилася з Богом і просила Його про досвід. «Мене не цікавить, що Ти там робив 2000 років тому, як зцілював і т.д. Якщо Ти є тепер, то я тепер на Тебе чекаю», — так я тоді дискутувала з Ним. І сталося. Бог подарував мені свободу. Прийняв мене такою, яка я є, — давала свідчення черниця зі Згромадження Сестер Марії Непорочної.
Тоді вона відчула радість, мир і свободу. Що робить тепер? Ніщо інше, як тільки проголошує, проповідує, каже всім, що пережила, і є свідком самого Ісуса.
— Якщо Бог зворушує моє серце, хоч би я йшла долиною смерті, то зла не злякаюсь, бо Ти зі мною. Хочу свідчити про те, що Бог зцілює. Я справді бачу Його на щодень, — ствердила с. Анна Балхан.
Мацєй Райфур, Gość Niedzielny