27-річний графік краківського СДМ помер 2 липня 2016 р. від раку. Це про нього говорив Папа Франциск під час зустрічі з молоддю «з папського вікна».
Графічне оформлення СДМ за планом було доручене Dayenu.pl. «Від самого початку було ясно, що ми самі не дамо ради такому величезному проекту. Тоді з’явилася думка, аби серед найуспішніших з успішних у краківській Академії образотворчого мистецтва провести пошук. Так ми познайомилися з Мацеєм», — згадує Дорота Пацьорек, завдяки якій Мацєк з’явився у комітеті СДМ-2016.
Спершу в комітеті працювала сама Дорота — відповідала за групу, яка мала займатися гаджетами СДМ. Коли Мацєк долучився до роботи, виявилося, що комітет знайшов скарб.
— Він прийшов отак собі просто: молодий, спокійний, симпатичний хлопець з усмішкою на вустах, сказав, що може присвятити нам весь свій вільний час — 5, 8, 10 годин щодня, повністю задарма, а як нам щось не сподобається або проект не буде схвалений «згори», то він не гніватиметься, якщо все викинуть у кошик. Його резюме було просто казкове! Стипендіат двох напрямків в Академії, лауреат міжнародних конкурсів, власна фірма. Ну і портфоліо: художній доробок від анімації та проектування 3D по інсталяції та скульптури. Він нам буквально з неба впав! — розповідає Дорота.
Він в сьому був мегапрофесійний: коли отримував доручення, вже за кілька годин давав готовий проект, і вони завжди викликали захват.
За деякий час Дорота перестала працювати у комітеті, а Мацєк залишився, і всі вже знали, що без нього графіка СДМ не збудеться.
— Ми тоді закінчувати веб-сайт, і я була з тим усім сама-самісінька (сайт 9 мовами, з рубриками, і всьому треба було якось давати раду), тож попросила комітет про допомогу. Він працював у своїй фірмі, отож ми мали почекати ще якийсь місяць, щоб він був уже тільки з нами, але я знала, що чекати варто, — згадує Моніка Рибчинська, авторка логотипу СДМ, відповідальна за дизайн Всесвітнього дня молоді.
З робіт Мацєя Цєслі
Отож Мацєй Цєсля став офіційним графіком СДМ. То йому ми завдячуємо всіма анімаціями, пов’язаними з СДМ, починаючи від роликів, знаних під гаслом «Хвилина з Днем молоді» та записів із Послами СДМ, через флаєри, і закінчуючи пакетом паломника та декораціями в місті, якими всі милуються вже кілька тижнів. «Частина цього була нашою спільною справою, але то він мав усе в голові та серці», — додає Моніка.
Авторству Мацєя належать також усі орнати (літургійні ризи), починаючи з тих, які носитимуть священики, й закінчуючи орнатом для Папи Франциска.
— Також Мацєк отримав дуже складне завдання, бо окрім римо-католицьких орнатів проектував східні ризи, візантійські, з якими раніше справи не мав. Він учився їх робити і був сильно в це заглиблений. Прагнув зрозуміти, які вони мають бути. Коли я їх надягатиму, вони мені асоціюватимуться тільки з Мацеєм, — каже о. Григорій Назар, греко-католицький священик. Він запам’ятав графіка СДМ як юнака надзвичайно скромного, сердечного, готового допомогти і дуже талановитого. — Його хвороба допомогла нам переоцінити стільки справ, була нашим домашнім завданням. Чому Господь Бог уже покликав його до себе? Не знаю, але думаю, що хотів мати у небі неземний дизайн… Він знав, що Мацєк упорається з цим усім, і тому дав йому таке завдання.
Перед Різдвом Мацею Цєслі діагностували рак, а в лютому виявилося, що метастази атакували також і легені.
— Ми всі тут віруючі, а ця праця для нас — то місія. Тому ми часто працювали ночами, аби все було як треба, а Мацєк прийшов «зовні» й був для нас каталізатором. Спершу він навіть не був такий близький до Церкви, зате своїм підходом до життя і почуттям гумору показував нам, що найважливіше: що треба вміти дистанціюватися, уміти відпочити, аби працювати ще краще, а насамперед потрібно дбати про стосунки з людьми. Бо щось завжди може піти не так, як треба, СДМ не мусить бути ідеальним, а важливою залишається людина. Він — сама суть милосердя, — згадує Моніка Рибчинська.
З часом, однак, Мацєй став свідком розмов про віру в комітеті СДМ, і черпав із них повними пригорщами.
— Це Господь Бог змінює серця, але діє Він через людей. Я вірю, що Мацєк потрапив до нас, коли найбільше цього потребував, бо у найважчий момент він сильно вірив і знав, що за нього молиться ціла армія людей, — додає Моніка.
Після того як Мацєй дізнався про свій діагноз і стан здоров’я, він записав короткий ролик-відеосвідчення. Там він із гумором оповів про свою хондросаркому та її метастази. «За місяць з’ясувалося, що ті мутовані клітини полюбляють подорожувати, і що вони зайняли мої легені численніше, ніж поляки, які їдуть на канікули до Хорватії. За сто днів моє життя зазнало радикальних змін: солодощі мені замінив морфін, а велосипед змінився на інвалідний візок… Я би хотів подякувати кожному з вас осібно, особливо ж колегам із Оргкомітету Світового дня молоді, Краківської курії, Послам СДМ, дітям із початкової школи в Ясьлє, лікарям краківського онкологічного центру, які взялися до боротьби з моєю хворобою, хоча лікарі в Пєкарах Сілезьких викреслили мене зі списків ще в січні. Дякую вам сердечно за кожну Месу, за кожну молитву, за кожне прохання, скероване до Бога… за кожні відвідини, за кожну розмову, за кожен дзвінок. Завдяки вам я маю сили боротися з хворобою».
Мацєй Цєсля помер 2 липня, його похорон відбувся 5 липня 2016 р. о 15.30 у храмі Найсвятіших Тіла і Крові Христових у Катовіцах.
За матеріалами: Gość Niedzielny
Фото: maciejciesla.blogspot.com