У рамках циклу «Біблійна мова» о. Костянтин Морозов OFMCap пояснює філологічні феномени, що зустрічаються в недільному Євангелії.
В Євангелії від Матея (6, 32) Ісус звертає увагу, що про матеріальні речі — тобто про те, що їсти, що пити і в що зодягнутись — клопочуться передусім погани. Хто ж ці погани? Це в жодному випадку не погані люди. У біблійній мові вони окреслюються як «народи» (грецькою ETHNE, єврейською GOIM, латинською GENTES). Мається на увазі, що це інші народи, які відрізняються від вибраного народу. Цей народ у біблійній мові не тільки в однині, але й називається іншим словом: грецькою – LAOS, єврейською – AM, латинською – POPULUS.
Отже, погани або язичники – це народи або люди, які не знають справжнього живого Бога, не поклоняються Йому і не живуть в єдності з Ним і Його правами. Проте не можна однозначно сказати, що язичники – це атеїсти. У Новому Завіті язичники є дуже релігійними людьми, які, проте поклоняються іншим богам, а не справжньому Богу (див. наприклад, мову святого Павла до них в Афінах у Діян 17, 22-31).
Християни — це Новий Вибраний народ, Божий народ, який має пережитий досвід Божої опіки і провидінню, завдяки якому життя не залежить від посідання благ, у першу чергу від грошей. Натомість язичники бачать своє забезпечення в своїх ідолах, у мамоні.