Розвиток сучасних технологій, доступність інтернету та швидкість розповсюдження інформації зробили світ маленьким, перетворивши його на глобальне село. Але є і побічні ефекти – у такому «селі» маніпулювати настроями та суспільною думкою значно легше. Стрічка новин часто формується за принципом хто більший, той важливіший. Таким чином, новини з країни третього світу рідко стають топовими надовго і набувають широкого розголосу, у той час, як події у країнах Західної Європи чи США набувають широкого розголосу.
Саме про це CREDO розмовляє із о. Петром Балогом ОР, віце-директором Інституту Релігійних Наук св. Томи Аквінського у Києві.
— За останні два роки світ не один раз накрило хвилею кривавих терактів. Але не всі вони висвітлюються ЗМІ однаково, як наприклад теракт у Кенії, здійснений два роки тому, коли ісламісти вбивали студентів християн.
— Мене вразило, що 4 людини, маючи зброю, змогли захопити у заручники 150 осіб і до приїзду поліції встигли вже вбити багатьох, розстрілюючи впритул тих, хто був християнином. А ще мене вразило, що ця історія не набула розголосу. Світ заговорив, коли це сталося у Ніцці, Парижі, Берліні, Лондоні, а тепер і в Петербурзі. Про це писали і показували всі ЗМІ, люди влаштовували акції солідарності із жертвами, влада ввела надзвичайний стан. А за подіями у Кенії дуже швидко перестали спостерігати, про них мало писали і нічого у світі не сколихнулося. Звісно, Кенія не має такого впливу на світову економіку та політику, як Франція, Англія чи Німеччина, але ж ідеться про людські життя. Проте, коли висвітлюються лише ті події, які стаються у розвинутих країнах, то питання, чи справді йдеться про людей, чи йдеться про країну, у якій це сталося — виникає саме собою.
— Недавні події у Сирії мали більший резонанс?
— Газова атака у Сирії сколихнула світом більше, бо це країна, яка зараз перебуває у топі новин. Але якби це саме сталося у котрійсь із африканських країн, ми, можливо б, навіть про це не дізналися. Звісно, щоденно відбувається дуже багато трагедій, і якщо говорити про всі, то стрічка новин наповниться суцільним негативом. Але є речі, про які не можна мовчати. У Кенії людей вбивали за віру, але крім католицьких ЗМІ про це ніхто навіть не згадав!
За адміністрації Обами взагалі уникали вказування на релігійну приналежність терористів, слово «мусульманин» було виключене зі вжитку і новина про відео, яке поширили ІДІЛ у США звучала «невідомі вбили громадян Єгипту», хоча було відомо, хто це зробив і що люди з цього відео були християнами-коптами, а не просто громадянами Єгипту, які у більшості своїй є мусульманами. Така подача новин — це замовчування фактів та маніпуляція. Але про це треба говорити, на цьому треба наголошувати, щоби правда виходила на поверхню.
— Події в Україні також вже давно не очолюють стрічку світових новин
— Так, Україна перебуває у схожій ситуації. у нас іде війна, але про це у світі говориться мало, про жертв ніхто не згадує. Але коли над Україною збили літак, на борту якого були громадяни Голландії, про це говорили і писали тоді та продовжують робити це досі. Продовжили санкції, не вщухають на цю тему дискусії, проводяться журналістські розслідування, висвітлюються судові засідання та висновки експертних комісій. А тим часом в Україні майже щодня гинуть військові і цивільні. Коли збили літак із українськими військовими, світ сказав: «Буває, це ж військові дії».
Згода на зло породжує ще більше зло. Колись так було у Союзі, коли світ закривав очі на Голодомор, на табори, на терор. Бернард Шоу, побувавши в СРСР, розповідав світові про те, як процвітає країна, а тимчасом Сталін продовжував убивати людей. Поки Солженіцин не написав «Архіпелаг ГУЛАГ», ніхто не вірив, що комуністи можуть вбивати.
За час війни у нас тисячі втрачених життів, але про це світ не говорить. І виходить, що люди, хоч рівні перед Богом, та в очах світу вони діляться на менш і більш цінних.
Фото: Фейсбук о. Петра Балога ОР
фінансово.
Щиро дякуємо!
