Світ перебуває в хаосі. Люди всюди кричать «мир, мир», але миру немає. Наші серця переповнені гнівом, заздрістю, насильством і страхом.
Щодня бурхливі потоки слів та емоцій ллються з інтернету і програм новин в усьому світі.
Ми хочемо миру і спокою, але ніде не можемо їх знайти. У розпачі деякі навіть нав’язують мир силою, б’ючи своїх ворогів, що є гірким парадоксом.
Потрясіння в світі не випадкові. Це відображення порожнечі та безнадійної боротьби наших сердець. Святий ап. Яків діагностує хворобу нашого часу: «Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте» (Як 4, 2).
Наші пристрасті підбурюють і вбивають нас.
Рецепт святого Павла
Дорога світу повна тривоги і смерті, а шлях Господа — це шлях миру та життя. Ворогом нашої душі є те, що сіє ворожнечу і ненависть. Єдина дорога, яка веде до миру в світі, — це знайти мир у наших серцях.
Ми маємо природну схильність думати, що наші часи найгірші. Проте св. Павло жив у набагато важчу добу, ніж зараз. Увесь світ занурився в хаос: із єврейськими авторитетами, що переслідують молоду Церкву; єресями, які атакують зусібіч; непокірними християнами, що опираються й утворюють постійні поділи. За таких складних умов св. Павло працював до виснаження, проповідуючи Добру Новину, що було майже нереальним завданням.
Хоч би куди він пішов, його зустрічало нещастя. Його постійно переслідували, били, каменували і залишали помирати, ув’язнювали, ганьбили, він терпів голод. Якщо хтось мав право бентежитися і знеохочуватися то, це був саме св. Павло.
Але це не була його відповідь. Всупереч (у прямому і переносному сенсі) бурхливим водам, які він переходив, св. Павло завжди жив у мирі. В Посланні до филип’ян він дає рецепт, як віднайти мир у скрутні часи: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це! Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!» (Флп 4, 4‑9).
1. Перше, до чого заохочує св. Павло, — радість. Будьте щасливі. Дозвольте вашому щастю сяяти на обличчі. Не знеохочуйтеся. Але — можете ви запитати — як бути щасливим, коли в світі так багато болю і страждань?
Легко сказати, важче зробити. Відповідь проста: ми щасливі, коли служимо доброму Богу, який любить людей і сміється над смертю через свою смерть на хресті.
Ми радіємо, тому що знаємо: коли щоденно зустрічаємося з поразкою, тоді служимо Ісусу Христу, який завдав поразки, бувши переможений, — сам переміг і піднісся, щоби ніколи не померти.
Радість для християн — не вибірковий предмет. В іншому листі св. Павло каже: «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол 5, 18). Дякуйте за будь‑яких обставин. Не знаходячи у цьому хаосі щось позитивне, що дає щастя (хоча це і не погано), а дякуючи за свої страждання. Це правильний шлях до щастя і вища форма подяки. Вона можлива тільки за благодаттю. Однак радість, навіть у важкі часи, — це стежка миру.
2. По‑друге, ап. Павло радить нам бути лагідними. У сучасному світі, де звеличуються агресори, лагідність не цінується. Насильство править світом. Але воно ніколи не повинно бути рисою послідовників Розіп’ятого, яких маємо впізнавати за смиренням і лагідністю для всіх, особливо для тих, хто ненавидить нас, зневажає нас для ворогів. Не проклинайте тих, то вас проклинає, хоч би яким привабливим це не здавалося. Благословляйте тих, хто проклинає і обмовляє вас, моліться за них, аби ви могли бути справжньою дитиною Божою не тільки на словах, а й на ділі. Мир починається в серцях, повних миру, а не помсти і покарання.
3. Третя річ, про яку говорить св. Павло, — молитва. Тільки у відкритих на Бога серцях можна знайти мир. Один святий якось сказав, парафразуючи: шукати щастя в чомусь, що знаходиться зовні, це дурість. Таких місць ззовні насправді не існує. Єдине повне миру місце на землі — це серце, в якому живе Бог. Тільки під час Причастя з Князем Миру ми можемо знайти мир, якого так відчайдушно бажаємо.
Як ми пізнаємо Христа? Через молитву. «Безперестанку моліться!», — сказав св. Павло в іншому місці (1 Сол 5, 18). Молитва налаштовує наші серця на Бога. Що більше ми свідомі Його присутності, то більше наші серця будуть сповнені миру.
І нарешті, св. Павло каже нам заповнити свої душі добрим і правдивим. Часто ми думаємо, що розваги нешкідливі. Ми вважаємо всі речі «добрими», отже думаємо, що можемо користуватися всім, чого нам хочеться. Це не правда. У певному сенсі, ми маємо справу з тим, що ми їмо. Це стає частиною нас. Дивитися по телевізору на безкінечне насильство і розпусту не нешкідливо. Так само, як переглядати 24 години на добу інформаційні програми, що покликані посіяти почуття загрози, яка швидко зроджує в нас неспокій.
Апостол Павло ясно говорить: не перебувай у поганому. Ви збираєте це знання, і воно стає частиною вас. Ви не можете очікувати миру в душі, якщо постійно дивитеся на жахливі події в інтернеті. Перебувайте в тому, що добре і святе. Читайте, дивіться і поглинайте речі, які піднесуть на вершину ваш розум, а ваше серце наповнять миром.
Небесне рішення земних проблем
Рішення св. Павла — не від цього світу. Світ вчить захищати себе за будь‑яку ціну. Накопичуй продовольство і зброю. Кричи, підбурюй до безладу і нищ речі. Пиши їдкі статті і лиху полеміку. Підписуй петиції та лякай. Знущайся і принижуй. Однак ці фальшиві ліки ніколи не приносять миру — лише більше порожнечі, страждання і неспокою. Вони є передчуттям пекла.
Дорога Господа — це шлях миру. Радійте. Будьте лагідними. Моліться. Думайте про добре. І Бог миру буде з вами.
фінансово.
Щиро дякуємо!
