Щоб любити і бути любленим, потрібна відвага. Запитаймо себе одразу, як має виглядати правильне виховання до любові?
Виховання до любові — річ інтегральна, тобто охоплює всю людину, її інтелектуальну сферу, емоційну, сексуальну і духовну. Це виховання, яке включає питання сексуальної освіти у цілісність особового дозрівання.
Статевість не функціонує відірвано від особи. В інтелектуальній сфері ми переказуємо правду, точні знання; в емоційній сфері будуємо освіту на базі сімейних уз, тепла, зичливості та зв’язку любові. На суспільному рівні вчимо відкриватися на потреби інших. У сфері сексуальності вчимо відповідальності за переказування життя, через яке ми виконуємо веління Боже плодитися і порати землю. А в духовній сфері ми вчимося бути жертовними, дарувати себе. Отак, у сильному скороченні, має виглядати сімейне виховання до любові.
В такому разі, яка мета сексуальної освіти? Дуже часто її програми стараються відірвати дітей від батьків. Під час міністерської конференції одна мама, вислухавши реферат на тему сексуального виховання, встала і сказала: я не бажаю, щоб моя дитина мала отаку освіту! На що доповідач: ви надто відсталі, аби це зрозуміти. Тоді вона відповіла: незалежно від того, як ви бачите мою компетентність, я цього не хочу. Я — вчений. На що пролунала відповідь: а вашої думки ніхто питатися не буде! Діалог на цьому закінчився.
Й ось ми щоразу частіше стикаємося з явищем сексуальної освіти у школах без відома батьків. Тут варто знати, що це принципова основа організації, яка займається сексуальною освітою по всьому світі. Вона заснована у Великій Британії і вважає, що слабкіші народи, хворих людей та інвалідів треба ліквідувати. Свої експерименти почала з народів Амазонії, де без відома жінок проводилися експерименти зі знепліднення. Потім ця діяльність перейшла на Африку. Допомога в африканських країнах ішла разом із застосуванням нових контрацептивних засобів — вочевидь без відома жінок (наприклад, під виглядом щеплень від хвороб. — Прим. ред.) У Бразилії це призвело до примусової стерилізації 7, 5 млн жінок. Залаштунки цієї організації страшні, а гасла виглядають шляхетними.
Суть проблеми в тому, що багато справ фальсифікують. Тиснуть на емоції та почуття молоді. У цих маніпуляторів ідеально розроблені способи обману і перекручень. Нічого не говориться про шкідливість контрацептивів, бо в сексуальній освіті радиться, що молодь не можна дратувати. Не можна говорити про негативні наслідки контрацепції й абортів, аби не шокувати. Відповідальність — на площині сексуальної освіти — зведена до правильного натягання презерватива. Програми сексуальної освіти позбавлені будь-яких цінностей, ба навіть шляхетні цінності у цій справі перешкоджають.
Замовчується інформація про наслідки сексуальної освіти в інших країнах. У США оприлюднено дані: на 350% зросли випадки венеричних захворювань серед молоді, багатократно зросла кількість підліткових вагітностей у молодих дівчат. А скільки ж людських драм із цим пов’язано!? У Швеції сексуальна освіта призвела до повного абсурду: мамочки погоджуються, щоб малі діти мали статеві контакти. Кожна п’ята дитина в цій країні має психічні відхилення, кожна четверта переживає тривожні розлади, понад 100 дітей щороку накладають на себе руки. Натомість у Великій Британії винесено пропозицію визнати дорослою особою дитину, якій вже сповнилося чотири роки, бо тоді з нею можна мати безкарний статевий контакт.
Так само затаюється інформація про величезний рівень смертності серед гомосексуалістів. Насправді середня тривалість їхнього життя — 39 років. У США дійшли до того, що дозволяється переривати вагітність неповнолітній без згоди і відома батьків, хоча при цьому без згоди батьків їй навіть зуби оглянути не можна!
Якщо в сексуальній освіті ми перекажемо молоді тільки знання і техніки, то завдамо їй величезної кривди. Така освіта вже не один народ довела до сексуальної істерії. Людину зводять до рівня речі й маніпулюють інстинктами.
Завдяки такій освіті лише зроджуються завчасна зацікавленість і сексуальні пожадання, відділяється секс від любові, тіло і його задоволення трактуються інструментально, як розвагу, життя примітивізується, а мова стає вульгарною. Діти навчаться легко вбивати і будуть нищити власне здоров’я. Картинки у пропонованому підручнику для 5 класу здатні похитнути і дорослу та морально здорову людину. Це все відбирає в людини гідність. Чи воно насправді потрібне? Така освіта вцілює у цивілізаційні основи суспільства. Наслідки вже бачимо по інших країнах, що звуть себе «розвиненими».
У підручниках цієї «освіти» можна прочитати, наприклад: «зроби собі сюрприз — навчися оргазму», «можеш мастурбувати чи ні, роби що хочеш», «дівчата — багато труднощів на вас чекає під час народження дитини», «хлопці — пологи це найгидкіша річ, яку ви будь-коли бачили», «дитина має право знати актуальні адреси геїв та лесбійок». У цих словах нема любові, а зовсім навпаки, вони викликають обурення і гидливість. Чи в цьому має полягати сексуальна освіта? Ну бо саме про це йдеться сексологам!
У вихованні дітей до любові величезна роль належить сім’ї. Справжні люблячі батьки мають дати своїм дітям «коріння і крила». Коріння це цінності, норми і тримання світу незмінного, а крила — це прагнення шляхетного розвитку. Тільки хороша сім’я дає дитині любов, укоріненість у світі духу та зростання у світі любові, жіночості й мужності. У вихованні до любові дітям показують красу материнства, красу батьківства, пошану до людської істоти. Так провадять молоду людину до відповідальності та особової зрілості.
Проблематика статі має бути завжди показувана як добро і краса, як цінність у контексті особи, подружжя і сім’ї. Ці добро і краса можуть бути знищені сексуальною освітою. Батьки, які найкраще знають рівень розвитку своєї дитини, можуть переказати їй інформацію стосовно статевості так, аби це було допасоване до можливостей дитячого сприйняття. Люблячі батьки завжди серйозно сприймають проблеми малої дитини, здатні ставитися до неї делікатно, зі зрозумінням і сердечністю. В цілісному вихованні треба переказувати цілі й завдання людської статевості. Варто навіть випереджати запитання дитини, беручи до уваги середовище, в якому вона зростає. Батьки повинні пояснювати дитині знання, яке вона отримала неналежним чином, і застерігати її від таких небезпек.
Євросоюз висловлюється «за» сексуальну освіту. Треба усвідомити загрози та наслідки її впровадження у школи, а потім не допустити такі програми або звільнити дитину від такого предмету. Треба докласти зусиль до просімейного виховання удома, дати дитині добрі книжки, мати контакти з морально здоровими людьми. Зокрема, варто читати книжки й статті о. Кароля Майснера, п. Яцека Пуліковського, п. Ванди Пултавської.
Підводячи підсумки, треба ствердити, що головну мету «сексуальної освіти» становило навчення молоді сексу та широке розповсюдження контрацептивів. На практиці це означає повну свободу сексуальних пригод і навіть заохочування до них. Серед молоді шкільного віку має постати мода на секс і психічний тиск у цьому напрямку. В цьому допомагають молодіжні видання, телепрограми, фільми. Це наслідки сексуальної революції, що прийшла з Заходу.
Молодь у часі дозрівання повинна розвиватися через науку і спорт, а в моральній сфері — вчитися керувати своїми інстинктами. Не можна бути невільником своїх чуттів і пливти як мертва риба за течією цього часу. Опанування, а не розбуяння інстинктів, становить важливу умову для розвитку та формування здорового людства.