Я приїхав сюди, аби сказати, що ви не самотні, що чимало людей прагнуть підтримати вас у вирішальному кроці до миру й примирення.
Цими словами Папа Франциск підсумував свою першу офіційну промову, виголошену на колумбійській землі. У четвер, 7 вересня 2017 р., вранці від прибув до президентського палацу, де зустрівся з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства та здійснив візит ввічливості до Глави Держави Хуана Мануеля Сантоса.
Відбулися протокольні заходи: віддано військові почесті, шану прапорам, пролунали державні гімни Колумбії та Святого Престолу. Далі Президент провів гостя до місця проведення зустрічі з представниками влади і виголосив привітальну промову.
Промовляючи до присутніх, Святіший Отець зазначив: ідучи слідами своїх попередників, блаж. Павла VI та св. Йоана Павла ІІ, також і він прагне «розділити з братами й сестрами-колумбійцями дар віри, яка сильно вкорінена на цих землях, та надію, яка пульсує в серцях усіх». Адже «лише з вірою та надією» можливо подолати численні труднощі та «збудувати країну, яка буде Батьківщиною та домом для всіх колумбійців».
Франциск зазначив, що Колумбія — це країна з пребагатою природою та культурою, а також «найголовніше — людськими якостями свого народу».
«Ця зустріч дає мені змогу висловити високу оцінку зусиллям за останні десятиріччя, докладеним, аби спинити збройне насильство і знайти шляхи примирення. Протягом останнього року відбувся, без сумніву, особливий поступ. Це завжди відкрита праця, яка вимагає не применшувати зусиль, спрямованих на будування національної єдності, а також, не зважаючи на перешкоди, розбіжності й різні підходи у способах досягнення мирного життя, надалі провадити боротьбу за сприяння культурі зустрічі», — сказав Папа, побажавши, аби таке наставлення допомагало відкидати «спокусу помсти й шукання часткових і короткотривалих інтересів».
У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на девіз країни: «Свобода і порядок». Ці два слова вказують на те, що громадяни мають бути пошановані у своїй свободі та захищені стабільним порядком. Мирне співіснування «керується не законом сили, але силою закону». Це означає, що потрібні «справедливі закони, спроможні гарантувати гармонію та допомогти подолати конфлікти». Такі закони зроджуються «не з прагматичної вимоги впорядкувати суспільство», а з «бажання розв’язати структурні причини бідності, що породжують виключення та насильство», бо саме несправедливість є «коренем суспільних лих». Суспільство, підкреслив Франциск, будується не окремими «чистокровними», але всіма. І в цьому — краса і велич країни: у тому факті, що всіх приймають, що всі — важливі.
Церква, «вірна своїй місії», активно включається у справу миру і дбання про справедливість та спільне благо, зазначив Папа. Вона усвідомлює, що «євангельські принципи становлять значущий вимір колумбійського суспільства, а тому можуть сильно посприяти розвиткові країни». Зокрема, «священна пошана до життя, особливо, до найслабшого та незахищеного», є «наріжним каменем» суспільства, вільного від насильства. Крім того, неможливо не наголосити на «суспільній важливості сім’ї», задуманої Богом, як «плід любові подружньої пари», як «місце, в якому вчимося співжити серед відмінностей та приналежати до інших».
«І, будь ласка, прошу вас прислухатися до бідних, до тих, які страждають. Дивіться їм у вічі й дозвольте, аби їхні обличчя, переорані болем, і благальні руки в будь-який час промовляли до вас. Від них можна навчитися справжніх уроків життя, людяності й гідності. Бо ті, що стогнуть у кайданах, розуміють слова Того, хто помер на хресті, як проголошує ваш державний гімн», — сказав Папа, підсумовуючи:
«Так багато часу вже минуло в ненависті й помсті… Самотність від того, що одні постійно борються з іншими, триває десятиріччями, а відчувається немов столітня І я бажав приїхати аж сюди, аби сказати вам, що ви не самі, що нас багато — тих, які хочуть супроводжувати ці ваші кроки; ця подорож бажає стати для вас спонукою, вкладом, який принаймні трішки вирівняє стежку до примирення та миру».
«Допоможіть старшим не звикатися з болем»
З президентського палацу Святіший Отець від’їхав до кафедрального собору, де помолився перед образом Пресвятої Богородиці з Чікінкіра. Звідти перейшов до архиєпископського палацу, з балкону якого промовив до вірних. У тому ж палаці відбулася зустріч із колумбійським єпископатом.
До молоді Папа звернувся як до «необхідного потенціалу для відновлення країни». Святіший Отець зазначив, що прибув «як паломник миру і надії», бажаючи прожити ці хвилини зустрічі «з радістю» та вдячністю Богові. «Прибуваю також і для того, щоб навчитися чогось від вас, від вашої віри та стійкості перед обличчям випробувань», — сказав він, особисто повторюючи для зібраних біля архиєпископоського палацу те, що він раніше сказав у відеозверненні до колумбійців. «Усі ми важливі для Бога, — сказав Франциск. — Протягом цих днів хочу поділитися з вами найважливішою істиною: що Бог вас любить батьківською любов’ю та заохочує й надалі шукати й прагнути справжнього та тривалого миру».
Папа зізнався, що зустрічі з молоддю приносять йому радість, а тому він закликає їх також зберегти радість живою, що є «знаком молодого серця, яке зустріло Господа». «Не дозвольте її викрасти у вас, дбайте про ту радість, яка все єднає у знанні про те, що Бог нас любить».
Далі Святіший Отець звернувся до юних слухачів з окремими зауваженнями та побажаннями. Насамперед, він зазначив, що вони мають «особливу чутливість для того, щоб розпізнавати страждання ближніх». На це вказує здатність відмовитися від зручностей, беручи участь у проектах волонтерства. «Допоможіть нам, старшим, не призвичаюватися до болю», — закликав він.
Промовляючи до підлітків, що живуть у складних життєвих обставинах, Папа зазначив: вони звикли бачити, що у світі не все є лише чорним або білим, у щоденному житті проявляється чимало сірих відтінків. Це несе загрозу релятивізму. «Ви маєте здатність не лише осуджувати, вказувати на помилки, але також іншу прекрасну й конструктивну здатність: розуміти», — вказав Папа. Йдеться про зрозуміння того, що навіть за помилкою (яку не слід маскувати) можуть стояти пом’якшувальні обставини.
Наступний момент, на який звернув увагу Святіший Отець, це здатність молоді зустрічатися легко: досить найменшої нагоди, аби зібратися разом. Отож від молоді можемо вчитися того, що «культура зустрічі не означає думати, жити й реагувати однаково», пам’ятаючи про те, що поза нашими відмінностями, ми є «частиною чогось більшого».
«Ваша молодість, — вів далі Папа, — робить вас здатними до чогось дуже важкого в житті: прощати». За його словами, цим молоде покоління може допомогти залишити позаду давні образи та споглядати вперед без перешкоди ненависті.
«І саме тому перед вами, молодими, стоїть величезний виклик — допомогти нам оздоровити наше серце; набратися від вас молодіжної надії, що завжди готова дати іншим другий шанс».
«Сьогодні я хотів прожити ці хвилини з вами; я впевнений, що у вас є потенціал, необхідний, щоб збудувати країну, про яку ми завжди мріяли», — сказав Папа. І, звертаючись до всіх — дітей, молоді, дорослих і похилих віком, — додав: «Ми віримо в те, що Ісус, своєю любов’ю та милосердям, які тривають вічно, переміг зло, гріх та смерть. Достатньо вийти Йому назустріч».
Далі Святіший Отець запросив усіх проказати молитву до Пресвятої Богородиці, після чого уділив своє Апостольське благословення.
Також робочі плани дня 7 вересня включали Святу Месу в парку Сімона Болівара, під час якої виголосив проповідь про заклик випливти на глибінь, та вечірня зустріч на порозі нунціатури в Боготі, де він промовив до дітей, похилих віком та людей з особливими потребами.
За матеріалами: Радіо Ватикан
Фото: Vatican Radio – English Section
фінансово.
Щиро дякуємо!
