Латинська катедра Успіння Пресвятої Богородиці, що стоїть у Львові на площі Катедральній, 1, вважається найдавнішим римо-католицьким храмом міста.
До того ж, це єдиний цілісно збережений об’єкт архітектури готики у Львові. Тож сьогодні — 20 цікавих фактів з історії цього храму.
1.Кафедральний собор Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви заснував (за одними переказами — 1360 року, за іншими — на 10 років пізніше) король Казимир ІІІ.
2. Іван Крип’якевич: «Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична, сліди її залишились у презбітерії». Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер.
Архітектор М. Ковальчук. Графічна реконструкція первісного вигляду
3. Освятив храм у 1405 р. перемишльський єпископ Матвій Яніна. Тоді ще костел не був кафедральним, оскільки римо-католицьке архиєпископство перебралося до Львова з Галича у 1412 р.
4. Довкола храму був розташований цвинтар. За словами І. Крип’якевича: «При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму». Кладовище навколо собору існувало до кінця XVІІІ ст. Точно дату його виникнення встановити неможливо, але, найімовірніше, це сталося після освячення храму в 1405 р., оскільки ховати можна було тільки в освяченій землі.
Й. Свобода. Латинська катедра
5. Вже у ХV ст. споруджено при катедрі кілька готичних каплиць: Пресвятої Євхаристії, Журавінських, Раєцьку, Стримилівську, Братства убогих, Бучацьких.
6. У 1440 р. у Львові зупинявся митрополит Київський і всієї Русі Ісидор. Тоді ж він відправив у Латинській катедрі урочисту літургію в східному обряді. Проте львівські русини не захотіли бути на ній присутніми.
Латинська катедра. Вигляд на початок XX ст.
7. У 1510 р. в соборі встановили орган.
8. Після пожежі 1527 року та удару блискавки (1605 р.) храм довелося відбудовувати.
Латинський кафедральний храм. Львів. Автор Станіслав Тондос.
9. «У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус» (Іван Крип’якевич).
10. 1 квітня 1656 р. в катедрі під час Служби Божої в присутності владик, сенаторів, шляхти та міщан король Ян Казимир здійснив коронацію Божої Матері на королеву польської Корони. Цей акт увійшов в історію як «шлюби Яна Казимира».
Обітниця Яна II Казимира в Латинському соборі 1 квітня 1656 року. Фрагмент картини Яна Матейка.
11. У 1765 р. архієпископ Ієронім Сєраковский розпочав ґрунтовну реконструкцію катедри, яка тривала до 1776 р. Керував роботами будівничий Петро Полейовський. Саме тоді храм набуває стилю пізнього бароко та рококо. Відтоді в нього є вежа заввишки 64 м.
12. Головний католицький собор Львова налічує головний, два бічних вівтарі та вісім каплиць: ренесансна каплиця Кампіанів (зведена 1585 р.); каплиця Матері Божої та св. Антонія (зведена в 1770-1780‑х рр.); каплиця Вишневецьких (зведена 1495 р.); каплиця Христа Милосердного і Матері Божої Неустанної Допомоги (зведена 1628 р.); каплиця Матері Божої Ченстоховської (зведена у XVIII ст.); каплиця Ісуса Розіп’ятого (зведена у 1769-1771 рр.); каплиця св. Казимира (зведена в XVIII ст.), каплиця св. Йосипа (з’явилася під час барокової реконструкції храму на місці калиці св. Анни XVI ст.).
Скульптурна композиція «Гріб Господній», 1938 р.
13. Ліворуч від каплиці Кампіанів розташована скульптурна композиція «Божий гріб», створена у першій половині XVІI ст. Раніше вона стояла на цвинтарі при катедрі, а наприкінці XVIІІ ст. її перенесли до північної стіни храму. За радянських часів під аркою не було скульптури Христа, її повернули 1995 року.
14. За скульптурною композицією «Божий гріб» можна побачити готичний портал старого входу до катедри, який було замуровано у XVIІІ ст. Ще один готичний портал колишнього входу можна побачити за скульптурою св. Павла. У правому куті цього порталу вмуровано знак із датою реставрації: 1925 р.
План катедри
15. Ще одна реставрація храму проводилася в кілька етапів між 1892 та 1930 рр. під керівництвом професорів архітектури Львівської політехніки Міхала Ковальчука, який намагався повернути катедрі її готичні шати, Владислава Садовського та Тадеуша Обмінського.
16. На західному фасаді можна побачити пам’ятну таблицю Тадеуша Костюшки, встановлену з нагоди 100‑річчя його смерті у 1917 р. (автор медальйона — скульптор Зигмунт Куринський).
Вид на Латинську катедру, 1943 р.
17. Латинська катедра за радянських часів не була закрита і, окрім католиків латинського обряду, сюди приходили й греко-католики, які не хотіли ходили до церков, захоплених Московським патріархатом.
18. На мурі катедри уміщено пам’ятні кулі з облог Львова: 1672 р. — турецька облога разом із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.
Меморіальна таблиця з нагоди візиту Папи Римського
19. 25 червня 2001 року катедру відвідав Святіший Отець Йоан Павло ІІ. Через два роки біля входу до храму в його пам’ять встановлено таблицю з барельєфом Понтифіка.
20. Вежа Латинської катедри Успіння Пресвятої Богородиці, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова.
За матеріалами: ПроЛьвів
фінансово.
Щиро дякуємо!
