Важкий процес будування миру й національного примирення може поступати вперед лише завдяки справедливості й пошані прав людини, а релігійні громади можуть відіграти в ньому надзвичайно важливу роль. На це звернув увагу Папа Франциск у своїй першій офіційній промові у М’янмі, яку він виголосив під час зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства, яка відбулася 28 листопада 2017 р. в Міжнародному конгрес-центрі в столиці країни місті Найп’їдо.
«Я прибув насамперед для того, щоб молитися з малою, але ревною католицькою спільнотою цієї країни, аби утвердити її у вірі та підбадьорити в її трудах на користь спільного блага країни», – сказав Святіший Отець. Його прагнення — аби цей візит «зміг обійняти все населення М’янми та запропонувати слово заохочення для всіх, які трудяться над побудовою справедливого, примиреного й інклюзивного суспільного порядку».
Папа зазначив, що М’янма – це країна, «благословенна надзвичайною красою та багатими природними ресурсами», однак її найбільшим скарбом є «народ, який чимало вистраждав і досі страждає через внутрішні конфлікти й ворожість, що тривали надто довго та створили глибокі поділи». Й оскільки тепер триває процес відновлення миру, «зцілення ран накладається як фундаментальний політичний і духовний пріоритет».
У цьому контексті Папа схвально відгукнувся про зусилля уряду, спрямовані на те, аби дати відповідь на цей виклик. «Насправді, – сказав він, – важкий процес будування миру й національного примирення може поступати вперед лише через активні дії на користь справедливості й пошани до прав людини. Мудрість мислителів визначила справедливість як бажання визнати за кожним те, що йому належить, у той час як пророки давнини вважали її основою справжнього й тривалого миру».
Таке бачення, за словами Святішого Отця, було підтверджене «трагічним досвідом» двох світових війн і привело до створення ООН та ухвалення Загальної декларації прав людини як «основи зусиль міжнародної спільноти, спрямованих на поширення справедливості, миру й людського розвитку» в усьому світі, «вирішуючи конфлікти шляхом діалогу». І присутність на цій зустрічі представників дипломатичного корпусу «свідчить не лише про місце, яке М’янма посідає серед країн світу, а й про участь країни в тому, щоби зберігати й дотримуватися цих фундаментальних принципів».
«У великій праці на користь примирення та національної інтеграції привілейовану роль повинні відіграти релігійні громади М’янми, – вів далі Глава Католицької Церкви. – Релігійні відмінності не повинні ставати джерелом поділів і недовіри, але, радше, силою єдності, прощення, толерантності й мудрого будування країни. Релігії можуть відіграти значущу роль у зціленні почуттєвих, духовних і психологічних ран тих, які постраждали під час років конфлікту. Черпаючи із глибоко вкорінених цінностей, вони можуть допомогти викорчувати причини конфлікту, будувати мости діалогу, шукати справедливість та бути пророчим голосом для стражденних».
Назвавши «великим знаком надії» той факт, що провідники різних релігій у цій країні стараються співпрацювати в дусі взаємної пошани, Папа підкреслив: «намагаючись будувати культуру зустрічі й солідарності», вони «закладають незамінні моральні підвалини майбутнього надії й процвітання для прийдешніх поколінь». І це майбутнє, за його словами, «в руках молоді».
«У швидкозмінному та взаємопов’язаному світі майбутнє М’янми, – підкреслив Святіший Отець, – залежатиме від формування її молоді, не лише в технічній сфері, але і в моральних цінностях порядності, чесності та людської солідарності, які можуть гарантувати зміцнення демократії та зростання єдності й миру на всіх рівнях суспільства. Справедливість між поколіннями, крім того, вимагає, щоб майбутні покоління могли успадкувати природне довкілля, не осквернене людською жадібністю й грабунками. Необхідно, аби наша молодь не була обкрадена з надії та можливостей вкладати свій ідеалізм та свої таланти в планування майбутнього своєї країни, більше того, всього людського роду».
Підсумовуючи, Папа сказав, що прагне цими днями заохотити католиків бути витривалими у вірі та висловлювати своє послання примирення й братерства через «харитативні й гуманітарні ініціативи, з яких зможе мати користь усе суспільство». «Сподіваюся, що у шанобливій співпраці зі сповідниками інших релігій та всіх людей доброї волі вони посприяють відкриттю нової ери згоди й прогресу для народів цієї країни», – сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
