Урочистий гімн «Слава во вишніх Богу» та Колекта стали темою чергового повчання Папи Франциска про Святу Месу.
Він роздумував на цю тему під час загальної аудієнції, яка в середу, 10 січня 2017 р., відбулася в залі Павла VI у Ватикані. Папа нагадав: попереднього разу було сказано про те, що акт покаяння допомагає нам скинути із себе нашу самовпевненість і «стати перед Богом такими, якими ми є в дійсності».
«І саме з зустрічі між людською незначністю та Божим милосердям народжується вдячність, яку висловлює гімн “Слава…”», — сказав Святіший Отець. Він звернув увагу на те, що вступна частина цього гімну повторює пісню ангелів під час народження Ісуса у Вифлеємі, «радісне звіщення про примирення між небом та землею».
Після «Глорія», яке співається у свята й неділі, крім Адвенту й Великого Посту, а в інших випадках відразу після акту покаяння, слідує молитва, що має назву «колекта». Нею виражається властивий характер богослужіння, яке змінюється відповідно до днів та літургійних періодів. Її назва походить від латинського слова «збирати».
«Через запрошення “Молімося” священик закликає люд зосередитися разом із ним у хвилині мовчання, аби усвідомити, що стоїмо у Божій присутності, й щоби кожен у своєму серці пробудив особисті намірення, з якими бере участь у Святій Месі», — сказав Папа. Це мовчання, підкреслив він, не зводиться лише до відсутності слів, але полягає радше в готовності «почути інші голоси: голос свого серця й насамперед голос Святого Духа».
Отож, як зауважив далі Святіший Отець, тиша перед вступною молитвою допомагає нам зібратися думками та замислитися над тим, чому ми перебуваємо на цьому місці, представити Господеві свої труднощі й тривоги, просячи допомоги, ввірити Йому долю своїх найдорожчих, Церкви та світу.
«Саме для цього служить коротка пауза перед тим, як священик, зібравши намірення кожного, від імені всіх уголос висловить перед Богом спільну молитву, якою завершуються вступні обряди, роблячи, таким чином, “колекту” — збірку окремих намірень», — пояснив Франциск, закликаючи священиків дотримуватися цього моменту тиші та уникати поспіху.
Молитву «колекти» священик проказує з піднесеними розведеними руками, що є «поставою молільника, яку християни прийняли вже від перших століть»: наслідуючи «Христа з руками, розпростертими на хресті». «Там присутній Христос, Він є Молільником і водночас молитвою! У Розіп’ятому вбачаємо Первосвященика, який звершує приємний Богові культ, тобто синівську слухняність», — сказав Папа, підсумовуючи:
«У Римському обряді ці молитви лаконічні, але повні змісту: можна зробити чимало прекрасних роздумувань над цими молитвами. Тож повернення до роздумів над текстами, навіть і поза Святою Месою, може допомогти нам навчитися, як звертатися до Бога, про що просити, які слова використовувати. Нехай же літургія стане для кожного з нас справжньою школою молитви!»
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
