6 лютого, день народження Боба Марлі, на Ямайці святкується гучніше, ніж Новий рік, Різдво та День Незалежності.
Зі сцен виголошують промови ті, хто за життя спілкувався з Бобом Марлі, хто їздив із ним по всьому світу на гастролях. Телебачення в прямому ефірі транслює інтерв’ю дружини легендарного музиканта, в Кінгстоні, столиці Ямайки, сотні тисяч людей ідуть на концерт Даміана Марлі, одного з синів, який продовжив справу свого батька, роблячи музику реггі дедалі популярнішою по всьому світу.
На Ямайці його вважають святим: «Він навчив нас усього», — так відгукуються про нього місцеві жителі. Пісня «One Love» стала неофіційним гімном країни.
Популярність Боба у світі також неймовірна: та ж таки пісня «One Love» названа піснею тисячоліття за версією ВВС, альбом «Exodus» — альбомом сторіччя. 2004 року журнал «Rolling Stone» поставив його на 11 місце в своєму рейтингу найкращих артистів усіх часів.
1978 року він був нагороджений медаллю «третього світу» від Організації Об’єднаних Націй. Цю нагороду супроводжувала неймовірна історія.
У грудні 1976 року Марлі виявився мимоволі втягнутим у місцеву політику, і на нього скоїли замах. У власному будинку Боба Марлі, його дружину і його менеджера Дона Тейлора обстріляли невідомі всього за два дні до концерту «Smile Jamaica». Цей безкоштовний концерт, який мав на меті примирити дві посварені політичні сили острова, організував ямайський прем’єр-міністр Майкл Менлі, якого підтримував Марлі.
Незважаючи на вогнепальні поранення в грудну клітину і руку, він провів усі заплановані концерти, пояснивши це тим, що «у світі занадто багато зла» і він «не має права витрачати хоча б один день намарно».
На головному ямайському концерті Боб Марлі спочатку погодився заспівати одну пісню, але в підсумку провів півторагодинний виступ з групою «Zap Pow» перед 80-тисячною аудиторією.
1978 року Боб Марлі повернувся на Ямайку, щоб дати ще один політичний концерт, покликаний запобігти громадянській війні — «One Love Peace Concert». Наприкінці цього виступу на прохання Марлі на сцену піднялися ватажки ворожих коаліцій: соціаліст Майкл Менлі (лідер керівної Народної національної партії) та консерватор Едвард Сеага (лідер опозиційної Лейбористської партії). Вони потиснули один одному руки.
Водночас особа Боба є неоднозначною. Він мав 11 дітей, удочерив ще двох дівчаток, але по всій Ямайці є повно його дітей. Ямайка — це Боб Марлі також і в буквальному розумінні цього слова.
Артист був затятим футболістом і в кожному своєму турне організовував змагання між своєю командою музикантів і місцевими жителями чи організаторами концерту. Під час однієї гри Марлі пошкодив великий палець на нозі. За деякий час біль стих, але з’явилася пухлина, якій Боб не надавав значення. Коли лікарі виявили на пальці злоякісне ракове утворення, Боб відмовився ампутувати палець через релігійні переконання: «Людину не можна розбирати на деталі». Він був послідовником та одним із пророків релігії растафаріанства.
Проста ампутація великого пальця могла врятувати життя одному із найвизначніших артистів ХХ століття!
Боб продовжував концерти, грав у футбол, але на початку 80-го року відчув наближення смерті… і прийняв хрещення в Ефіопській Православній Церкві. У строгому розумінні Ефіопська Церква сповідує монофізитство, але це не применшує важливості пошуку Бога людини, яка помирає.
Під час хрещення Боб Марлі взяв ім’я Берхане Селассіє (амхарською мовою — Світло Святої Трійці).
Його похорон відбувся на Ямайці за законами Ефіопської Православної Церкви, за дотримання традицій растафаріанства. У могилу разом із його тілом поклали гітару «Gibson Les Paul», футбольний м’яч, пучок марихуани, Біблію та перстень, який він носив постійно (подарунок ефіопського принца, старшого сина Хайле Селассіє I).
Перед смертю Боб звернувся до свого сина: «Money can not buy life», тобто «Життя за гроші не купиш».
Мав рацію.
Олексій Погорєлов, Родина
фінансово.
Щиро дякуємо!
