Скажи людині «ти тільки не хвилюйся» — і вона зразу ж почне хвилюватися; скажи комусь, що не можна їсти — і одразу пробудиш у ньому муки голоду; наклади заборони — і отримаєш бунт.
Така правда про людину: ми прагнемо свободи — і водночас самі себе поневолюємо поганими звичками та потуранням своїм слабкостям, лінощам і нерозважливості. Ми стали заручниками своєї гордині та спотвореного розуміння того, що означає бути вільним.
Святий Павло чудово говорить у Першому посланні до Коринтян: усе мені вільно, але не все приносить користь. Усе вільно, але не усе будує (10,23).
Чим не девіз на час посту? Та що там — це прекрасний девіз на щоденне життя! Це хороший спосіб відтяти все, що нам не служить: чи то душі, чи тілу. Просто піст є часом особливого внутрішнього зосередження, часом розпізнання. Це чи не єдиний період у році, коли ми здатні сповільнити швидкоплинність часу, ліквідовуючи усі його прискорювачі — беззмістовні заняття, надмірну турботу про те, що є другорядним, порожнє нічогонероблення та багато іншого, що нас обкрадає.
Звісно, життя на час посту не спиниш, проблеми самі не зникнуть і не припинять з’являтися нові; чоловіки, дружини, діти й тещі зі свекрухами не стануть раптом зразковими та ідеальними — тільки заради того, щоб не заважати нам постити і рости над собою. А отже, треба би якось з усім цим давати собі раду.
То що ж робити? І головне — як?
1.Я думаю, що перш за все треба дати спокій тим усім «неідеальним людям», які начебто не дають нам ставати кращими і постити «по-людськи». Час перестати перейматися тим, які вони, і подивитися, які ми. Насправді можна зробити про себе декілька незручних відкриттів, але таким і є план. Метаноя вимагає жертв. А Бог вимагає більше любові. А любові без жертовності не буває. Щойно ми відчепимося від інших і почнемо працювати над власним сприйняттям дійсності, як цілком може виявитися, що всі ці люди значно кращі, ніж нам здавалося раніше. І головне — Господь їх любить не менше, ніж нас.
2.Піст хоче, просить і благає нас про тишу. І ту внутрішню, і ту зовнішню. Як цього досягнути у такому гамірному зовнішньому світі і особливо у такому розтривоженому і нервовому внутрішньому? Не кричати. Нам усім потрібно перестати кричати — словами, вчинками, поведінкою. Той крик нас руйнує, він заглушає в нас голос Бога і не дає йому пробитися крізь стіну галасу, який ми так часто здіймаємо довкола і всередині себе. Любов — тиха і лагідна. Більше любові — більше тиші. Більше тиші — більше спокою. Більше спокою — ще більше Любові. Але хочу вас попередити про побічні ефекти: будьте обережні, бо так можна і спільну мову знайти з усіма, і до всіх достукатися, самому всіх почути і зрозуміти. А це дуже відповідальна справа!
3.Не відбирайте в дітей телефони і комп’ютери зі скандалами та криками. Пам’ятаєте — заборони, і отримаєш бунт? Тому, мабуть, спершу треба самим відкласти свої ґаджети вбік. Це шанс отримати два в одному: мати трохи більше часу і дати добрий приклад того, що від «сидження в телефоні» можна відмовитися без сліз та істерики. Я знаю, як це непросто, але все ще вірю, що можливо. Чим не план? Давайте спробуємо разом.
4.Подаруймо свій час прикрим людям. Тим, які нас трохи дратують. Вислухаймо їх нарешті до кінця. Сусідку, яка постійно нарікає на пенсію і комунальників; співробітника, який говорить лише про себе; тещу/свекруху, яка постійно незадоволена… Звісно, що чуда так відразу не станеться, але плоди у свій час принесе. Я у цьому впевнена. Бо люди стають прикрими від браку уваги. А від браку любові — злими. У наших силах роздати трохи одного та іншого тим, хто потребує, і натомість отримати те, чого потребуємо ми самі: радості від буття доброю людиною.
5.Трохи менше роздумів і розмов про їжу. Трохи менше зосередженості на тому, від чого б то відмовитися, щоби піст вдався. Їжа це засіб, а не мета. Простіше ставлення — простіша їжа. Менше спокус. Як говорив котрийсь священик: «Якщо ти сваришся з людьми, якщо між тобою і твоїм ближнім бракує порозуміння та єдності, то їж ті свої цукерки, але пробачай!»
Піст не для того, щоб себе катувати. Піст — це нагода накопичити ресурс, аби змінювати світ на краще.
фінансово.
Щиро дякуємо!
