В Євангелії є посилання на дев’ять стоянь. У XVI столітті їх було встановлено 12. Пізніше — 14 або 15. Чому такі розбіжності?
Святе Письмо не описує точного шляху, яким Христос пройшов від Анни на Голгофу. В Євангелії можна знайти посилання лише на дев’ять стоянь. Як же виникла Хресна Дорога, скільки має стоянь і яке значення має богослужіння, найбільше рекомендоване сьогодні Церквою?
Культ Господніх Страстей
Хоча вже в ІІ столітті можна знайти згадку про те, що християни з великою пошаною ставляться до місця смерті й воскресіння Христа, але перше свідчення відвідування місць Господніх Страстей подає в IV ст. паломниця Еґерія. Прочани намагалися знайти місця Страстей Господніх, особливо у Вербну неділю і в ніч із Великого Четверга на Велику П’ятницю, щоби самим фізично пройти дорогою, якою йшов стражденний Спаситель.
Богослужіння Хресної Дороги — це плід зростання в Церкві побожності Господніх Страстей. Її найбільшими послідовниками були св. Бернар з Клерво (†1153), св. Франциск Ассизький (†1226) і св. Бонавентура (†1274).
Виникненню цього богослужіння сприяли кілька чинників. Це паломництва до Святої Землі, під час яких вірні відвідували місця Господніх страждань; богослужіння до «Христових падінь» під вагою хреста і богослужіння «страждальних стежок Христа», що полягало з переходу процесією з однієї церкви до іншої в пам’ять про дорогу, яку пройшов Христос під час своїх Страстей. Поєднання цих кількох елементів і дало початок Хресній Дорозі.
Францисканська справа
Перші вказівки щодо формування Хресної Дороги походять із XIII століття. Однак саме францисканці, які в XIV столітті отримали опіку над Святою Землею, організували процесію відповідно до певного порядку, описуючи її терміном Via Crucis. Великими пропагандистами Хресної дороги були іспанські францисканці, завдяки яким це богослужіння поширилося по всій Європі.
У XVI ст. було створено дванадцять стоянь, а у XVIII ст. додали ще два стояння: «Зняття з хреста» і «Поховання». У такому вигляді чотирнадцять стацій були схвалені Святим Престолом і поширилися по всій Церкві.
Сьогодні, щоби показати повну історію спасіння, під час богослужіння Хресної дороги іноді додають п’ятнадцяте стояння: «Воскресіння».
На зразок Хресної дороги з XVI століття в Церкві також існує богослужіння Дороги Скорботної Матері (via Matris dolorosa ), яке показує сім страждальних подій із життя Пресвятої Діви Марії. Продовженням Хресної Дороги є й нещодавно створена via lucis (Дорога світла), яка дозволяє брати участь у таємниці життя і радості Воскреслого Христа. На зразок Хресної дороги, Дорога світла має 14 стоянь.
Як відправляти Хресну Дорогу?
Роздумувати над Хресною Дорогою можна індивідуально, йдучи від стояння до стояння, або навколішках перед Христом, присутнім у Пресвятих Дарах. При спільній відправі цього богослужіння вірні разом зі священиком ідуть від стояння до стояння або стають навколішки, а в процесії йдуть тільки міністранти, несучи хрест.
Ми не можемо пов’язувати богослужіння Хресної Дороги лише з сентиментальним відтворенням Страстей Спасителя. Ми повинні її пройти з молитвою та роздумами про те, що сталося дві тисячі років тому, і з глибокою задумою над власним життям. Але також можемо — у єднанні зі стражданнями Господа — глибше увійти в цю дорогу, щоби, вмираючи з Ісусом, — воскресати. Таким чином розкривається пасхальний характер нашого християнського життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
