Релігійна толерантність у Львові

У Львові підбивають підсумки першої в Україні регіональна зустріч Тезе, яка об’єднала декілька тисяч молодих паломників з усієї Європи, сотні волонтерів та організаторів і пересічних львів’ян, які гостинно відкрили двері своїх домівок для паломників.

Упродовж цих днів на велотреку СКА тривали загальні щоденні молитовні зустрічі, а також кожного дня в різних локаціях міста відбувались найрізноманітніші заходи. Одним із таких заходів  стала лекція «Релігійна толерантність». Тут учасники мали можливість взяти участь у декількох вправах, пов’язаних із розумінням своєї ідентичності, переглянути відео про толерантність тощо. Підсумовуючи основні тези зустрічі, керівник Центру «Лібертас» Тарас Дзюбанський зауважив, що саме релігійна толерантність та співпраця різних духовних лідерів у нашій державі є одним із найважливіших кроків до досягнення миру та подолання соціальної і економічної кризи.

«На жаль, для багатьох людей толерантність асоціюється з чимось негативним. Коли ми кажемо, що щось толеруємо, виникає думка, що все дозволено. Насамперед, як ми можемо сприймати іншого: можливо, навіть не християнина, або християн інших конфесій. Також я вважаю, що важливою частиною цієї лекції стало розуміння та обговорення діалогу у Римо-Католицькій Церкві: які кроки відбуваються всередині цієї інституції, щоб зблизитись з іншими спільнотами. Адже духовність ТЕЗЕ полягає в пошуку загально християнської єдності. Дуже приємно, що і Львівська міська рада, і різні християнські Церкви долучились до цього важливого заходу у Львові», — наголосив Тарас Дзюбанський.

Олена Карнаух, координатор воркшопів та семінарів зустрічі Тезе, працівник БО «Фундація Духовного відродження» зазначила: «Понад три місяці підготовки, 300 волонтерів, близько 3000 людей, більш як 50 семінарів і  зустрічей, насичені останні дні та ночі перед початком, мега-команда, яка робили все можливе, щоб скласти усі ці «пазли» в загальну картину. Відтак п’ять днів ТЕЗЕ у Львові промайнули на «одному подиху». Це як човен, у якому не завжди були рівновага та впевненість, але попри це  «на глибині» нас невпинно супроводжували «тихі кроки» довіри».