Інтерв’ю

Чим пахне Богородиця? Про Марію та ЇЇ вшанування сьогодні

27 Червня 2018, 15:41 3420

Про що думала Божа Мати, що робила, що говорила та навіть чим пахла Марія — про це все можна прочитати у книжці «Марія – Наставниця, сяюча Богом», яка нещодавно вийшла у світ в Україні та вже встигла отримати хороші відгуки теологів. Ми поспілкувалися з авторкою, доктором теологічних наук, пані Іриною Сашко.

— В Україні небагато теологічних праць взагалі, а тут — тема Марії, рідкісна, чому саме Марія? 

— Бо чим глибші у нас відносини з Дівою Марією, тим більше ми отримуємо Святого Духа. Так навчали Отці Церкви. Так писав св. Людовік Марія Гріньйон де Монфор. Крім того, ми святкуємо сторіччя Фатімських об’явлень, але так мало знаємо про Марію. В Україні немає жодної солідної книжки про Богородицю. Треба було комусь її, врешті, написати (всміхається).

— Розкажіть самі про свою книжку. Як її писалося, що Вам допомагало/перешкоджало? Чому б Ви радили іншим прочитати свою книжку?

— Писалося довго і важко. Адже богослов’я – це знання, які, в першу чергу, здобуваються навколішки. Поштовхом до написання було моє багаторічне дослідження творів Отців Церкви, адже, щоби мати глибоку духовну мудрість, нам слід постійно повертатися до першоджерел. А книжку свою раджу прочитати ще й тому, що вона не тільки відповідає на питання: «Хто така Марія?», а й на питання: «Хто така людина? Яке її призначення? Як стати щасливим?».

— Марія — жінка, яка жила 2000 років тому. Так, знаємо, що народила Господа — за це Їй подяка і шана — але яке відношення це має до нас, сучасних людей? Особа Ісуса Господа — Який є Богом — зрозуміло, «актуальна», Його відкуплення діє поза часом, ми хрестимося в Його Ім’я, молимось до Нього, але чому Марія?

— Тому що Вона — Теотокос, Богородиця. Цей титул найвищий з усіх можливих. Усі інші Її титули і привілеї збудовані саме на догмі про Боже Материнство Пресвятої Діви Марії, яка була прийнята Отцями Ефеського Собору ще у 431 році. Тому не можна вшановувати Царя, нехтуючи Його Матір’ю. Це, як мінімум, немудро і неввічливо.  Втім, ця Мати і Цариця дуже смиренна. Вона жодної людської молитви не зосереджує на собі. Вона все переадресовує Богу. Марія є «відлунням» Божим, яке нічого не говорить і нічого іншого не повторює, як тільки: «Бог». Якщо скажеш: «Марія», то Вона скаже: «Бог», – навчає св. Людовік Марія Гріньйон де Монфор..   

— Як чоловікам «будувати стосунки» з Марією? Чи це лише «жіноча побожність», чи Марія — виключно для жінок? З іншого боку є багато святих, багато священиків, які особливо шанують Марію, дехто підкреслює, що священик без Марії довго не витримає у своєму покликанні.

— Кожен справжній чоловік має бути лицарем, який кохає і захищає жінку. Спершу – свою матір, а згодом – даму свого серця. Впевнена, що для богопосвячених чоловіків, тих, які живуть у целібаті, перш за все Марія має стати Матір’ю і Приятелькою, яку вони кохатимуть усе своє життя, якою пишатимуться, і добре ім’я якої постійно захищатимуть. Стосунки з Марією визволяють у чоловіків як почуття ніжності, чутливості, так і відваги й відповідальності. Погляньмо на Йоана. Ісус його назвав «сином грому».  Це був дуже запальний хлопець, мав вибуховий характер. Однак, цей холерик зумів написати найглибше і наймістичніше Євангеліє. Він найгарніше з усіх євангелістів та апостолів говорив про Божу любов. І це заслуга Марії, з якою Йоан проживав під одним дахом. Так, між іншим, вважає св. Амвросій Медіоланський.

— Постать Марії популяризується завдяки так званим маріїним відпустовим місцям: Фатіма, Лурд, Меджугор’є, Ґваделупе; найпопулярніші в Україні — це Почаїв, Зарваниця, Бердичів. Часто ці місця оповиті якоюсь таємничістю, людей ніби манить туди. Вам доводилось бувати у таких марійних місцях і що про них можете сказати? 

— Я відвідала майже всі українські богородичні святині і дуже багато європейських. Людина – істота слабка. Вона потребує символу, знаку, доказу того, що Господь близько, що Він поруч із нею. Такими знаками Божої присутності, присутності Богородиці, є святі місця і санктуарії. Крім того, такі марійні центри позначені особливою Божою благодаттю. Вони є оазисами миру і молитви серед метушні і хаосу цього неспокійного світу.

— Є відома молитва св. Бернарда «… ще ніхто ніколи не чув, щоб хтось, хто звертається до тебе, не був вислуханий». Історії окремих людей,  багатьох міст, навіть країн пов’язані з якимось чудами Діви Марії, тобто люди вірять, що це «зробила» Вона. Яке найбільше диво Марії? Що Вас особисто вражає? 

— Вона нічого не зробила. Вона просто аж так повністю «є» у Бозі, у Його любові, що Він Їй нічого не може відмовити. Ісус сам дав обітницю: «Коли ж у мені перебуватимете, і Мої слова в вас перебуватимуть, — просіть тоді, чого лише забажаєте, і воно здійсниться для вас» (Йн 15,7). Можна дуже добре знати Біблію. Можна жонглювати її віршами й цитувати їх з пам’яті, але при цьому можна зовсім не мати Божого Слова у собі. Марія – це Людина, занурена у Боже Слово, тому Бог вислуховує кожне Її прохання. І у цьому полягає найбільше диво Богородиці.

— Питання до Вас як до екуменічного теолога:  чому у наших братів-протестантів —  говорячи про більшість, бо зрозуміло, що завжди є винятки —  таке різке «заперечення», відкинення культу Марії? 

— Через некомпетентність. Через звичайне людське невігластво. Проте я знаю чимало мудрих протестантських пресвітерів (з Англіканської Церкви, з Лютеранської, зі Спільноти Євангельських Християн), для яких Марія є найбільшим біблійним взірцем того, як слід слухати Боже Слово і виконувати Його волю. Варто також додати, що в рамках католицько-англіканського діалогу у 2005 р. було напрацьовано спільний документ «Марія: благодать і надія у Христі». Гадаю, що через такі спільні екуменічні праці невдовзі сповниться пророцтво, проголошене у Маґніфікат: «Ось бо віднині Мене благословитимуть усі роди, адже велике вчинив Мені Всемогутній!».  

— Дивлячись з іншого боку, чи вбачаєте Ви у постаті Богородиці об’єднуючу ланку між Сходом і Заходом: православними і католиками? 

— Звичайно. І не тільки я її бачу. Цю, як Ви кажете, «об’єднуючу ланку» побачив ще св. Папа Йоан Павло ІІ. У своїй енцикліці Redemptoris Mater він писав про красу східних богородичних ікон та піснеспівів, через які Православна Церква вшановує Пресвяту Діву Марію. Папа заохочує католиків будувати наше марійне благочестя на фундаменті Отців Церкви й на принципах екуменізму. Інакше кажучи, прагне, щоб ми у своєму вшануванні Пресвятої Богородиці відкрилися на красу Православної Церкви й почали «дихати двома легенями: східним і західним». Адже, як читаємо у тому ж папському документі, «Католицька Церква, Церква Православна, а також стародавні Східні Церкви відчувають глибоку єдність у благочесті та любові до Богородиці».      

— У Вашій книжці можна помітити особистий зв’язок з Марією. Розкажіть трохи про Ваші відносини з Нею.

— Вона моя найкраща Подруга ще з самого дитинства. 13 жовтня 2018 р. я святкуватиму 20-річчя моєї приналежності до «Лицарства Непорочної» — руху заснованого св. Максиміліаном Кольбе. Я дуже цим пишаюся. Втім, мабуть, кепський з мене лицар. Це радше Вона мене завжди підтримує й оберігає. І писати книжки про Марію — зовсім не моя ідея. Марія мене про це попросила (всміхається).

— Моя бабуся молилася на вервиці, розповідала як її батько, простий селянин, теж ревно молився, і це допомагало в щоденній важкій праці, коли було багато роботи, повно дітей в хаті. А як сучасній жінці «віднайти» себе поруч із Марією? Це вже не поле, а офіс, робочий стіл, комп’ютер, не таке вже й просте життя, швидкі темпи, і т.д. Як Марія «вписується» в сучасну картину життя, зрештою і Ви сама – викладач, а це книги, папери, наука, дім…? 

— Серед паперів, книжок, принтерів і комп’ютерів саме тісні відносини з Марією дають почуття перепочинку і затишку. Приятелювати з Марією – це вбирати в себе Її характер, Її спосіб мислення, Її почуття і мрії… Це також вчитися від Неї бути доброю дочкою, сестрою, приятелькою, дружиною, мамою, і навіть доброю, чесною і відповідальною бізнес-вумен.

— Як це можливо, з одного боку Марія — дівчинка з Назарету, тиха, покірна, з іншого — могутня покровителька народів, наприклад, козаків, сильних чоловіків?  Слабка і сильна водночас — це як? 

— Це дуже просто. Марія не є ані надто слабкою, ані надто сильною. Вона просто є собою. Нічого не вдає. Не грає жодної ролі. Вона дуже любить життя, а тому дозволяє Богові повністю Себе реалізувати. Вона є такою, якою бачить Її Бог, такою, як Він Собі вимріяв, щоби була кожна людина. І саме тому Марія є прикладом для усіх, без винятку, людей.  

 

— Від старшого покоління католиків чуємо розповіді про травневі заходи на честь Марії: процесії з квітами, спеціально одягнені дівчата, щоденне відвідування храму у травні та жовтні і т.д. Чомусь цього зараз немає — чи побожність до Марії переживає не найкращі часи?

— Взагалі побожність, як така, змінюється в міру того, як змінюються часи. У глобальному світі людина хоче отримувати «все і зараз», при цьому керуючись не даром розуму, а емоціями. Як наслідок, її духовне життя стає поверхневе і неякісне. Звичайно, травневі і фатімські молебні, процесії зі свічками і посипанням квітів, запах кадила і єлеїв сублімують людські почуття, і я б сказала, навіть їх лікують. Проте  усі ці церемонії будуть лише театральним дійством, якщо християнин не матиме живих і щиросердних відносин з Богом, з Марією. Як бачимо, є невідкладна потреба у новій євангелізації, у євангелізації охрещених!

— Як на вашу думку має виглядати сучасне вшанування постаті Діви Марії?  

— Спершу слід почати жити керигмою, тобто, правдою про те, що Ісус для кожного з нас прийшов у цей світ, помер і воскрес, щоб ми отримали спасіння і зцілення від наших душевних ран. Вшановувати Марію – це робити все, про що на просить Ісус. А звідки ми знатимемо, про що Він нас просить, якщо не читаємо Євангеліє? Адже навіть наш улюблений марійний Розарій – це глибоко Біблійна молитва.   

— Дякую за розмову.

 

Біографічна довідка:

Ірина Сашко – доктор екуменічного богослов’я, маріолог, філолог, старший науковий співробітник кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, викладач Інституту богословських наук у Городку, автор двох книжок про Діву Марію: монографії „Rozświetlona przez Światłość Trójsłoneczną. Relacja Theotokos do osób Trójcy Przenajświętszej w tradycji liturgicznej Kościoła prawosławnego”, Люблін 2014. – 411 с., а також книги Марія – Наставниця, сяюча Богом, Хмельницький 2018. – 164 с.

Розмовляла с. Едіта Марія Улман SSpS

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
13142грн
65953грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
8днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Ірина Сашко

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: