За часів поганського Риму християн переслідували за те, що вони не поклонялися поганським богам. Сьогодні в соцмережах їх часто критикують за критичне ставлення до так званих «гей-парадів» та взагалі до гомосексуальної поведінки.
Єпископ-помічник Астани (Казахстан) Атаназіус Шнайдер, який зазнав гніту атеїстичної ідеології за часів СРСР, розповів lifesitenews.com про своє ставлення до цього явища.
«За минулі десятиріччя паради “гей-гордості” почали ширитися у містах Західного світу. Очевидна мета цього феномену, який дедалі поширюється, — захопили публічний простір усіх міст світу, хіба що за винятком ісламських країн, де їм загрожує насильство у відповідь.
Ці демонстрації проводяться за величезної фінансової та логістичної підтримки й супроводжуються пропагандою, яку проводять найвпливовіші публічні особи й інститути – політичні еліти, соцмережі, могутні економічні та фінансові організації. Така одностайна підтримка з боку цих сил — типова для тоталітарних систем, які в історії не раз намагалися нав’язати суспільству певну ідеологію. Так звані гей-прайди однозначно нагадують пропагандистські марші різноманітних тоталітарних політичних режимів минулого.
Однак залишився один помітний і могутній голос, який не долучився до підтримки цих демонстрацій: Католицька Церква», — каже єпископ. Тому тоталітарна природа гендерної ідеології вимагає знищення цього останнього бастіону спротиву.
«Гендерна ідеологія, або ідеологія гомосексуальності, є бунтом супроти творчої праці Бога, такого чудесно мудрого і люблячого.
Це — бунт проти сотворення людини у двох статях, чоловічій та жіночі, які чудесно доповнюють одна одну. Гомосексуальні акти ганьблять тіла чоловіків і жінок, які є храмом Божим. “Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви” (1 Кор 3,17). Святий Дух звіщає у Писанні, що гомосексуальні акти — ганебні, бо суперечать сотвореній Богом природі: “Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне” (Рим 1, 26-28).
Також Святий Дух звіщає, що люди, які скоюють тяжкі гріхи, також і гомосексуальні акти, не стануть спадкоємцями вічного життя: “Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують” (1 Кор 6, 9-10).
Однак благодать Христа така могутня, що вона перемінює ідолопоклонника, розпусника чи практикуючого гомосексуала у нову людину.
Далі Слово Боже каже: “І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога!” (1 Кор 6,11). Крізь цю правду й дійсність сяє яскраве світло надії та справжнього розвитку людини на тлі анти-Божої та антилюдської ідеології та практики гомосексуалізму.
Це — надія і реальна можливість того, що людина, яка звершує гомосексуальні акти, може бути перемінена в нову людину, сотворену в правді святості: “Не цього ви навчилися від Христа, якщо насправді чули про Нього і вчилися в Ньому згідно з істиною, яка є в Ісусі. Але того, щоб відкинути колишню поведінку старої людини, яка нищить себе оманливими пожадливостями. Тому оновіть дух вашого розуму й зодягніться в нову людину, створену за Богом у справедливості й святості правди” (пор. Еф 4, 20-24).
Ці Божі слова — єдине послання надії та визволення, що його християнин, а тим більше священик або єпископ, має пропонувати людям, які скоюють гомосексуальні акти чи поширюють гендерну ідеологію», — каже єпископ.
Тоталітарність і нетерпимість гендерної ідеології вимагають від усіх такого ж однакового підпорядкування, відзначає ієрарх.
«Не виключено, що Католицька Церква у не такому вже далекому майбутньому зіткнеться з переслідуваннями, аналогічними часам Римської імперії й перших трьох століть існування християнства, коли підпорядкування тоталітарній ідеології ідолопоклонства було так само обов’язковим для християн. У той час тестом на перевірку такого підпорядкування був політкоректний акт спалення кількох зерен ладану перед ідолом чи статуєю імператора», — нагадує пастир.
Сьогодні такої самої політкоректності вимагають від кожної публічної особи у західному світі.
«Якою ж має бути правильна відповідь християнина, католика, священика і єпископа на феномен так званих “гей-парадів”?
Насамперед, треба з любов’ю звіщати Божу правду про сотворення людської особи, правду про об’єктивну психологічно і сексуально хвору природу гомосексуальних схильностей, а потім розповісти правду стосовно потреби людей із такими схильностями в допомозі у визволенні їх від психічної хвороби.
Також треба звістити Божу правду стосовно того, що гомосексуальний акт і спосіб життя це тяжкий гріх, тому що суперечить Божій волі. Треба зі щирою братньою занепокоєністю звістити Божу правду про небезпеку вічної загибелі душі практикуючих і нерозкаяних гомосексуалів.
Окрім того, треба проявити громадянську мужність і використати всі можливі мирні й демократичні способи, аби протестувати проти неповаги до християнських переконань і проти публічної демонстрації непристойностей, які принижують людську гідність. Варто протестувати проти того, що населення цілих міст примушують бачити марші політично-ідеологічних радикалів.
Найважливіше при цьому — духовні засоби. Наймогутніша і найцінніша відповідь — публічні та приватні акти перепрошення Божої святості й величі, що їх так тяжко ганьблять ці так звані паради “гей-гордості”.
Від цих актів перепрошення неможливо відділити віддану молитву за навернення та вічне спасіння душ пропагандистів і активістів гомосексуальної ідеології, особливо за душі гідних жалю людей, які практикують гомосексуалізм».
Єпископ Шнайдер нагадує, що папа Йоан Павло ІІ протестував проти гей-параду в Римі 2000 року, кажучи:
«Я відчуваю обов’язок згадати відомі демонстрації, які відбулися в Римі за останні кілька днів. В ім’я Римської Церкви я можу тільки висловити глибокий сум через зневагу до християнських цінностей міста, такого дорогого серцям католиків цілого світу. Церква не може не казати правди, тому що інакше вона зрадить Бога-Творця і не допомагатиме відділяти добро від зла» (з промови 9 липня 2000 року).
Нинішній Понтифік, Папа Франциск також не раз згадував про небезпеку гендерної ідеології:
«Ми переживаємо часи знищення людини як образу Божого (…) В Європі, Америці, Латинській Америці, Африці й деяких країнах Азії відбувається справжня ідеологічна колонізація. Одна з цих ідеологій — гендерна. Сьогодні дітей — дітей! — навчають по школах, що можна вибрати собі стать. Чому вони цього вчать? Тому що підручники купують люди і організації, які дають вам гроші. Ці форми ідеологічної колонізації також підтримують впливові країни. І це жахливо! Під час розмови з папою Бенедиктом, який у доброму здоров’ї і все помічає, він сказав мені: “Це століття гріха проти Бога-Творця”. Він вельми уважний. Бог створив чоловіка й жінку, Бог створив світ певним чином. (…) А ми робимо просто протилежне» (зустріч зі польськими єпископами з нагоди 31-го Всесвітнього дня молоді в Кракові, 27 липня 2017 року).
На переконання єпископа Шнайдера, справжніми друзями людей, які пропагандують і виконують принизливі вчинки під час так званих «гей-прайдів», є християни, які кажуть: «Я не спалю ані зернятка ладану перед ідолом гомосексуальності й гендерної ідеології, навіть якщо — боронь Боже — це зробить настоятель моєї парафії чи мій єпископ. Я буду звершувати публічні й приватні акти перепрошення і невпинно молитися за душі тих, хто пропагує і практикує гомосексуалізм.
Я не буду боятися нового ідеологічно-політичного тоталітаризму гендерної концепції, бо зі мною Христос. Він переміг усі тоталітарні системи минулого, Він так само переможе тоталітаризм гендерної ідеології.
Christus vincit, Christus regnat, Christus imperat! Христос — Переможець, Господь Всесвіту!
Переклад CREDO за: Catholic.by