Завжди собі думав: чому це древні їли «екологічно чисті» продукти і так швидко помирали, а ми їмо все таке «отруєне» і живемо удвічі або й утричі довше? І завжди підозрював, що коли невідомо про що йдеться, то йдеться про гроші, — пише Петро Балог ОР.
Ось, приміром, читаю новину: «Харчуватися органічними продуктами хотіли б близько 90% українців. Проте лише 5% українців знають, що таке органічне виробництво і якими повинні бути органічні продукти. Про це йшлося під час “Органік медіа брекфест” 27 лютого 2018 року в Києві». Ну так, вдалося переконати вже 90% людей, що платити дорожче за щось нібито «чистіше» — це «здорово»…
Ось коментар із цього питання, широко відомий в Мережі, але без імені автора. Виявилося, що текст розійшовся з фейсбук-акаунта користувача Eli Belenson. Цей ізраїльський блогер ще понад рік тому висловився на тему спекуляцій поняттям «органічне».
Ось що таке ваші «органічні харчі»!
Давно збирався написати про це, та відкладав на потім. Розумів, що мало написати про «органічне» харчування, треба ще й зробити так, аби нікого не образити. Отже, спробую написати не дуже злий текст. Але дуже детальний і ґрунтовний.
Мене, людину, яка вивчала біологію та хімію — як органічну, так і неорганічну — в школі, а потім у Техніоні (відомий технологічний університет Ізраїля, прим.ред.), зізнатися, пересмикує, коли я чую словосполучення на кшталт «органічні помідори» чи «органічні яйця».
Я спробую пояснити все не надто занудно.
Органічними речовинами називають речовини, які містять у своєму складі вуглець С (за кількома винятками), а частіше — ланцюжки з кількох вуглеців. Наприклад, поліетилен (полімер, який складається з довгого вуглецевого ланцюжка), — органічна речовина, а вода (складається з атома кисню і двох атомів водню) — неорганічна речовина.
Ось тому, коли мені пропонують органічну картоплю, дуже хочеться зажадати від них неорганічної.
Ви скажете — какаяразніца, як називати? Я відповім: велика! Навіщо людині у своїй мові використовувати слова чи словосполучення, сенсу і значення яких вона не розуміє? Адже це безглуздо! Це ж те саме, що сказати «алюміній, цинк та інші види заліза». Таке можна вибачити гуманітарієві, однак людину освічену це примушує здригнутися і стиснути п’ястуки.
Заперечать: хотіли ось люди використати термін «органічний» у своєму, зручному для них значенні, — мають право! Припустимо, що так. Припустимо, ви домовилися, що цинк, мідь, свинець, олово — це все такі ось різні види заліза. Достобіса, це неможливо припустити, але нехай буде!
То чим же відрізняється, на думку адептів «органічної» їжі, органічний огірок від неорганічного?
Тут зазвичай іде пояснення: органічні огірки вирощують «без застосування хімії». Маючи при цьому на увазі, звісно, не те, що їх виростили в обхід законів природи, а те, що використовували натуральні добрива, тобто гній. А для вирощування неорганічних огірків, пояснять вам адепти, як відомо, використовують нітрати.
Поспішу засмутити прихильників «органічної їжі». Ваші органічні овочі та фрукти, зі спеціалізованих крамниць, вирощуються також на нітратах. Тому що мембрана кореня рослини пропускає тільки певні хімічні сполуки. Корінь, вибачте на слові, не вбирає в себе коров’ячий гній, і рослина ним не харчується. Корінь вбирає з ґрунту воду і розчинені в ній нітрати (джерело азоту), фосфати (джерело фосфору) і катіони калію. Ці хімічні речовини — нітрат, фосфат і калій — становлять головну складову живлення рослини, і всі це речовини — неорганічні.
Коротше кажучи, неважливо, чим саме ви удобрюєте ґрунт, нітратом чи гноєм, — рослина живиться нітратом.
Гній у землі спочатку проходить стадію мінералізації до молекул аміаку, а потім, під впливом певних бактерій, проходить нітрифікацію до нітрату. І ці молекули нітрату корінь вбирає.
Нітрати! Розумієте? Чи ви заплатили за моркву 5 гривень чи 50 — вона все одно виросла на нітратах.
Чи є відмінність між нітратами, отриманими з гною, і нітратами з торби хімдобрива? Відповідь: ні. Нітрат — це іон, з’єднання одного атома азоту і трьох атомів кисню. Формула в нього одна. Не буває нітратів «хороших» і «поганих».
Чи можна за допомогою нітратів завдати рослині шкоди? Можна. Отруїтися можна всім. Питання тільки в концентрації. Якщо концентрація неправильна, то можна отруїти рослину, а відповідно, людину теж.
Ну то, може, використання гною захищає рослини від «передозу»? Аж ніяк! Жодним чином. Ба більше, гноєм отруїти рослини набагато легше, ніж готовими хімічними добривами. І справа не лише в тім, що з гноєм у ґрунт потрапляють різні патогенні мікроорганізми та віруси (гній — джерело інфекцій). Дуже складно розрахувати необхідну кількість гною в ґрунті. Зробити це «як вийде» — не вийде, оскільки утворення нітрату відбувається у три складнозалежні процеси:
Перший процес — мінералізація, отримання аміаку. Процес залежить від складу та рівня кислотності ґрунту, від кількості дощів і від температури (вона змінюється від сезону до сезону, з року в рік тощо). Тобто якщо минулого року зі 100 грамів гною ви отримали Х грамів аміаку на своїй ділянці, то це не означає, що, вносячи цього року 100 грамів гною на ту саму площу, в отримаєте ті самі Х грамів аміаку.
Подальша нітрифікація відбувається у два етапи.
Спочатку отримані в першому процесі Х грамів аміаку під впливом бактерій мають перетворитися на Y грамів нітриту. А потім Y грамів нітриту (якщо в ґрунті достатньо кисню, тобто умови аеробні) мають перетворитися на Z грамів нітрату.
Проблема в тому, що нітрит — надзвичайно токсична речовина! Набагато, набагато токсичніша за нітрат. І його, на жаль, теж всотують мембрани клітин кореня. Тобто нітрит проникає в рослину, а з неї — у вашу кров. Отруєння нітритом викликає щось на кшталт анемії.
Так ось: на щастя, нітрит у ґрунті дуже нестабільний, і для нього потрібні специфічні умови. Але все одно, отруїтися ним можна.
Отже:
— Мінералізація дає нам неточно прогнозовану Х-кількість аміаку.
— Перший етап дає нам ще тяжче прознозовану Y-кількість нітриту, яка залежить від кількості Х та ступеню аеробності ґрунту.
— Наступний етап нітрифікації дає ще більш складно прогнозовану Z-кількість нітрату, яка залежить від попередніх етапів.
Дуже складно прорахувати і проконтролювати всі етапи. А відповідно, однієї й тієї самої кількості гною, внесеного в ґрунт, один рік може ледве вистачити на сякий-такий врожай, а на другий рік отруїти ваші овочі нітратом чи навіть нітритом. Я вже не кажу про патогенні мікроби й віруси, вношені разом із гноєм.
А якщо у ґрунт вносять готове синтезоване добриво, то для розрахунку правильної дози нітрату треба мати базові знання. Вносячи готовий нітрат, легко контролювати весь процес. Якщо ти не дурень або сволота.
Тому — шкідливість або корисність овочів залежить головно від ступеню грамотності та освіченості городника. Це не я сказав, так нам пояснював професор Техніону Аві Шавів, відомий і великий фахівець із хімії ґрунтів.
Грамотність і освіченість! Подумайте, перш ніж переплачувати на «органічні огірки», чи має їхній «автор» ці якості. Не треба боятися хімії, бійтеся невігластва.
фінансово.
Щиро дякуємо!
