Папа: «ні» — поспішним одруженням

Вчора, 27 вересня 2018 року, увечері в базиліці св.Йоана на Латерані Папа зустрівся з учасниками формаційного курсу про подружжя та сім’ю, який організували Римська дієцезія і Трибунал Римської Роти.

Папа ще  раз вказав на потребу створити в Церкві сталий подружній катехуменат, який охоплюватиме підготовку, урочистість таїнства та перші роки тривання шлюбного зв’язку. Важливо супроводжувати подружні пари на різних етапах, і щоб це робити священики, досвідчені подружжя й фахівці в галузі психології та побудови стосунків.

«Подружжя це не лише “суспільна” подія, але справжнє Святе Таїнство, яке передбачає належне приготування та свідоме звершення. Подружній союз, по суті, вимагає від наречених свідомого вибору, який зосереджується на прагненні побудувати разом щось таке, що ніколи не повинно бути зрадженим чи залишеним», — підкреслив Папа Франциск. Учасників курсу було 85 осіб, повідомляють сторінки Vatican News.

Увага попередніх Пап до теми подружжя та сім’ї

Як наголосив Святіший Отець, варто згадати, що також і його попередники на Петровому престолі, зокрема, святий Йоан Павло ІІ, мали широке та далекоглядне сприйняття теми подружжя та сім’ї і сміливо пропагували справу сім’ї, вирішальну й незамінну для загального блага усіх народів.

Йдучи їхніми слідами, також і Папа Франциск далі розвинув цю тему, особливо в Апостольському напоумленні «Радість любові», що є плодом двох асамблей Синоду єпископів Католицької Церкви 2014 та 2015 років. Він зробив великий наголос на терміновій необхідності серйозно готувати людей до християнського подружжя, а підготовка не повинна обмежуватися кількома зустрічами. Саме тому в різних дієцезіях світу починають розвиватись ініціативи душпастирства сімей, які беруть до уваги реальне становище сімей у наш час. Як наголосив Папа, дуже важливо належно приготувати наречених до шлюбу, даючи їм змогу брати участь у семінарах, реколекціях та інших заходах, провідниками яких, окрім священиків, є також експерти подружнього життя й психології та подружжя із великим сімейним досвідом.

Слабкість віри як джерело проблем у подружжі

Дуже часто коренем проблем, які проявляються після вінчання, є не лише прихована незрілість, що передувала одруженню, але й слабкість християнської віри та брак церковного супроводу наречених, а також самотність подружньої пари відразу після вінчання. Лише разом ступивши у щоденне життя, яке змушує подружжя зростати на шляху жертви, деякі починають усвідомлювати, що вони не зрозуміли, чим є насправді подружнє життя, яке вони розпочали. І, таким чином, стоячи перед цінністю подружнього життя, пов’язаного із нерозривністю подружнього союзу, із передавання життя та вірністю, відкривають для себе невідповідність до такого зобов’язання.

«Ось чому я наголошую на необхідності постійного катехуменату до Таїнства Подружжя, що стосується його приготування, літургійного звершення та першого періоду після шлюбу», — наголосив Папа. Священики, особливо настоятелі парафій, це перші співрозмовники молодих людей, які хочуть сформувати нову сім’ю та прийняти Таїнство Подружжя. Супровід священика допоможе людям, які бажають розпочати свій спільний подружній шлях, зрозуміти, що подружжя між чоловіком і жінкою є знаком єдності між Христом і Церквою, та усвідомити важливість кроку, який вони бажають зробити. А що глибшим і тривалішим буде приготування молодих подружніх пар до вінчання, то краще вони зможуть навчитися відповідати на Божу благодать і розвинуть у собі «антитіла», які допоможуть їм долати неминучі труднощі подальшого спільного життя.

Дошлюбне приготування і подальший супровід

За словами Єпископа Рима, під час підготовчих курсів до шлюбу необхідно повторити катехизацію християнського втаємничення у віру, адже дуже часто трапляється, що людина зупинилася на елементарних поняттях катехизму, який вивчала ще до Першого Причастя чи Таїнства Миропомазання. Досвід показує, що час дошлюбного приготування — це надзвичайно сприятливий період, під час якого наречені особливо уважні на голос Євангелія та на прийняття Ісуса Христа як Учителя життя.

На переконання Папи, більша ефективність душпастирства проявляється там, де супровід подружжя не припиняється з церемонією вінчання. Приватні та спільні зустрічі й розмови з подружжями становлять великою допомогою для початківців подружнього життя, сприяють набуттю необхідних засобів та підтримки, аби жити покликанням до подружжя. Тому церковний супровід подружньої пари після одруження є вкрай необхідним. Опікуючись молодими подружжями Церква виявляє своє радісне материнство, позначене ніжністю, підтримкою та обіймами.

Допомагати оживити віру та вийти з подружньої кризи

А тим парам, які зазнають серйозних проблем у стосунках і перебувають у кризі, потрібно допомогти оживити їхню віру й відповісти на благодать Таїнства Подружжя, яке вони прийняли, а в деяких випадках — якщо на це є підстави — запропонувати відповідні вказівки, щоб розпочати процес визнання недійсності подружжя. Єпископи, священики та церковні працівники мають завжди бути відкритими, щоб вислухати і допомагати тим подружжям, які дійшли переконання, що їхній подружній союз не є справжнім сакраментальним зв’язком і бажають вийти з цієї ситуації.

Вселенський Архієрей також нагадав, що добрим знаряддям у цьому є новий процес у справі визнання недійсності подружжя, який потрібно застосовувати з огляду на остаточну мету — спасіння людських душ.