Інтерв’ю

Даніель Анж: «Розповідаймо дітям, яка велика сила їхньої молитви!»

25 Грудня 2018, 10:25 7285

Про Європу, що тоне, солену сіль і велику силу молитви дітей в інтерв’ю Марціну Якимовичу розповідає Даніель Анж.

— «Ті, що довірилися Богу, віднаходять сили». Це правда? Запитую 86-літнього…

— Це слово Боже, а отже, мусить бути правдою! Бог завжди каже правду. Я не раз пережив це на власній шкурі. Я завжди кажу: тобі стільки років, скільки має твоя душа, отже можеш бути завжди молодим. Який мій молодильний рецепт? Регулярно занурюватися у відкрите серце Ісуса. Незабаром я їду до Беніну, Камеруну, в Білорусь і, якщо Бог дасть, — до Китаю. Коли живеш, довіряючи Богу, віднаходиш легкість.

— Ви не прокидаєтеся, пригнічений проблемами?

— Ні. Проблеми часто намагаються мене придавити своєю вагою. Я бачу, що відбувається зараз із Західною Європою. Однак знаю (бо так написано в Біблії), що остаточна перемога — за Ісусом. Це мене заспокоює. Перемога на нашому боці. Я воюю у виграній війні, навіть якщо програю чергову битву.

— Я читаю [в Біблії] про те, що Лот, який сидів у брамі Содому і «якого пригнічувала розбещена поведінка беззаконників, бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день, бувши праведною душею» (2Пт 2,7-8). Я знаю багато Лотів, які хвилюються за Церкву.

— З одного боку, я їх розумію, але також знаю, що це не моя Церква. Це Церква Бога, отож саме Він має про неї дбати. Я вірю, що Польщі не загрожує те, що сталося з Заходом. Ви маєте ефективне щеплення від того вірусу. Яку ще країну так часто відвідували папи? Європа ж — це корабель, що тоне. Причина цієї катастрофи — брак любові до життя і його передавання. Це — джерело занепаду. Аж 40% молодих освічених жінок у Німеччині не хочуть мати потомства. Мусульманські сім’ї з 8-10 дітьми природно витісняють європейців, а іслам починає домінувати.

— «Це кара за гріхи» — часто можна почути.

— Ні. Це наслідки наших виборів. Ми відкинули життя, а це жахливий гріх. Коли відмовляєш Богові у співпраці в переданні життя, то руйнуєш план Творця, який у першій біблійній заповіді сказав: «Плодіться і розмножуйтеся». У духовному просторі це діє як сполучені посудини: нищиш життя, і твій гріх починає пожирати країну.

— Чи те, що суспільства багатіють, має вирішальний вплив на те, що храми пустіють?

— Гадаю, так. Якщо ти залежний від речей, від бажання мати, то здається, що ти самодостатній. Часто про цю пастку говорить Папа Франциск. Йоан Павло ІІ назвав це тихим відступництвом людини, яка вірить, ніби може реалізуватися без Бога, вірить, що поза Ним знайде щастя. Це образ західного суспільства. На щастя, є молодь, яка переживає бунт, шукає, має великі ідеалістичні прагнення. Мене лякає те, що молоденькі п’ятнадцятирічні дівчата їдуть до Сирії чи Іраку, щоб убивати. І вони не з мусульманських родин! Чому вони наважуються на такий відчайдушний жест? Бо їм сказали, що таким чином… вони увійдуть прямо до раю. Ці дівчата мають у собі величезне прагнення вічного життя. На жаль, вони не чули Доброї новини. Ніхто їм не розповів про те, що вони воскреснуть в Ісусі. Поганське суспільство прийме кожне радикальне вчення. Пустка поглинає повітря ісламу.

— П’єр-Марі Дельфіо сказав мені кілька років тому: «Історія ясно показує: якщо християнство не променіє, то не тому, що стикається зі спротивом, а тому, що йому бракує ревності й святості».

— Свята правда. Відповідь християнина має бути виразною і відважною. Навіщо комусь сіль, якщо вона втратила смак? Від радикалізму Євангелія залишається безплідна кашка, яку неможливо перетравити! Зручне суспільство приймає тепленьку, милу версію християнства без вимог і без хреста.

— Важко проливати кров за новий смартфон…

— Чи можна дивуватися, що іслам спокусливий для молоді? У французьких церквах молоді небагато, але ті, що приходять, дуже мотивовані, шукають Божої присутності. Запитують: як її знайти?

— А як її знайти?

— Зосередити на ній увагу. Ми собі сидимо за столом, а Ісус — посеред нас. Часто чуємо, що треба робити якість насильницькі рухи, виходити з зони комфорту, а входження в Його присутність — це найпростіша річ на світі. Достатньо з любов’ю вимовити Його ім’я.

— Тому Ви стискаєте пальці на вервиці?

— Я люблю Ісусову молитву. Коли я вимовляю ім’я Ісуса, слово стає тілом. Я перебуваю в Його присутності. Мало звертаю на Нього увагу. Тому Бог іноді допускає шокову терапію. Це не в Його стилі, але Він використовує її, щоби вивести нас із летаргічного сну. Він ніжний, але ніжність на нас не діє. Батько-лікар, чия дитина хвора, зробить усе, щоб її вилікувати, і зробить болісну операцію, щоби видалити рак…

— Чи Бог потребує нашого поклоніння?

— І так, і ні. Бог не шукає поклоніння. Він шукає наших сердець. Йому не потрібне поклоніння для існування. Він потребує його, щоби любити. Відчайдушно шукає стосунків із людиною.

— Він самотній? Сумує?

— Він самотній. Про це часто писала Тереза Авільська. Дуже сумує. Ісус волав на хресті: «Прагну!» Проблема в тому, що ми покидаємо Його і залишаємо самого.

— «Не бійся Бога», — писали Ви до молодих поляків. А чим є страх Бога?

— Повна пошани адорація. Ми забуваємо про поклоніння Найвищому! В молитві, яку передав янгол пастушкам із Фатіми, крім трьох богословських чеснот (вірю, надіюся, люблю) також був заклик: «поклоняюся Тобі». Поклоняймося Йому. Завжди. Ніщо не байдуже для Бога. Наша буденність для Нього дуже важлива. Його все цікавить. Тому Ісус хотів пережити нашу долю, пізнати голод, спрагу, смак…

— Чи були Ви колись розчаровані Церквою, її людьми?

— Так, я знаю, що Ісус дуже страждає через гріхи людей Церкви. Вони завдають Йому великого болю. Однак я пам’ятаю про свої гріхи і запитую: хто я, щоби судити цих людей? Я страждаю через скандали, але також знаю, що незмінне і безповоротне те, що голова Церкви — Ісус. У цей момент Ісус стоїть перед троном Отця і освячує нас, виливає свого Духа на велику кількість охрещених. Благословляє особливо молодь і дітей. Ціна святості — безмірна.

— Коли останнього разу Ви безпорадно склали руки і сказали: «Ні. Тут вже не допоможеш…»?

— Ніколи такого не було. Жодна людина не є так далеко від Бога.

— «Останніми днями Я виллю свого Духа на кожне тіло». Чи можемо сказати: на наших очах сповнюється пророцтво Йоіла?

— Я вірю, що ми увійшли у велику боротьбу останніх часів. Що ближче Ісус, то більше пробуджується зло. Але що вище воно підносить голову, то більше виливається Святий Дух. Про це писав Йоан від Хреста. Що більша експансія зла, то більше чудес Святого Духа. Мене захоплює святість молоді та дітей.

— Діти? Ми несерйозно до них ставимося…

— Треба сприймати дітей серйозно! Жан Віанней казав: «Це величезний злочин, щоб діти не молилися!» Їхня молитва має величезну силу. Це підкреслювала і Марта Робен і багато містиків. Отець Піо хотів створити дитячу молитовну армію.

— Равини писали, що «світ існує тільки завдяки диханню дітей, які читають Тору».

— Я скажу щось, що, можливо, Вас шокує, але маю переконання: якщо бачимо штурм зла в світі, то тому, що немає достатньої кількості дітей, які моляться.

— Світ забирає у них дитинство. Робить із них мініатюрні копії моделей…

— Викрадати у дітей невинність дитинства — це демонічно. В кожній дитині, що молиться, Бог бачить свого маленького сина у Вифлеємі. Бачить Ісуса, який простягає ручки під час втечі до Єгипту. Ірод не воював із потужною армією. Він воював із… немовлятами. Тремтів перед ними, був наляканий. Проблема в тому, що Ірод не помер. Я знаю багатьох Іродів. Розповідаймо дітям, яка велика сила їхньої молитви. Сьогодні діти навертають цілі африканські села: в Мозамбіку чи на острові Тимор. Святий Франциск Ксаверій посилав дітей молитися за хворих, і ті одужували. Хто з нас, коли захворіє, кличе найменших, щоб вони помолилися за оздоровлення? Ми б бачили більше чудес. Я знаю багато таких випадків. Я записую висловлювання дітей та іноді замислююся: чи я чую малюка, чи Йоана Златоуста? Святий Тома Аквінський писав, що дитина — доросла в Святому Дусі. Діти можуть бути зрілішими за батьків. Вони прозорі. І мають в собі щось, що світ у нас украв: захоплення.

Переклад CREDO за матеріалами: Gość Niedzielny

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Даніель Анж

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: