Блог Юлії Вєлічко

Бити чи не бити: насильство над дітьми

07 Січня 2019, 17:32 4072 Юлія Вєлічко

«Битися не можна, Петрику. Навіщо ти вдарив Сергійка? — суворим тоном каже мама, забираючи Петрика з дитячого майданчика. — Зараз вдома дістанеш по попі» — погрожує мама Петрику.

Якби мама знала, що за плутанина у Петрика в голові від її слів. Дитина від такого засвоює подвійні стандарти, засвоює також приклад, як саме вирішувати конфліктні ситуації. Дитина боїться, дитина не знає, як правильно робити, в неї немає базової безпеки, яку дають батьки. От Петрик і вдарив Сергійка, бо коли він робить щось не те, то батьки його б’ють — от і все вирішення.

Часто мені доводилось, а й надалі доводиться чути, що биття так покращує поведінку, от що дитина знає вже чудо-рецепт, бо тато нагадує про «по сраці». На жаль, давно колись чула від священиків: «треба різочку дитині, тоді буде толк». Я вже тоді дуже сперечалась, але відчувала, що мої слова не сприймають, оскільки не маю дітей.  Коли я стала матір’ю, знайома жіночка доводила, що виступаю проти биття, бо маю «лише одне», а в неї більше, то «щоб не зарікалась». У мене вже двоє. І я ще більше проти биття, проти ляпаса, різочки чи чого там ще. Бо з дітьми можна говорити іншою мовою, але це вимагає більше ресурсу від дорослого. Часто дорослий не має цього ресурсу, стомлений, гонять дедлайни, ще одне немовля на руках і недоспана ніч,  але то може бути темою іншого допису. І все ж, чи вирішилась проблема з дитиною? Чи дитина більше не буде так? І чи засвоїла урок? Та сто разів ні. Ми можемо сперечатися досхочу, але дитина в силу свого психічного дозрівання багато чого переживає. З нею треба порозмовляти, пояснити ситуацію, дати варіанти вирішення, можливо, й попросити вибачення, що зареагували криком. Я взагалі проти будь-якого насильства, а биття тим паче. Але якщо вже ви хочете бити когось, то бийте дорослого, тобто того, хто може дати вам здачі, а ймовірно і дасть.

Згадаймо слова Ісуса: «Що ви зробили одному з цих найменших, те ви зробили Мені». А тому, якщо ви стосуєте такі форми у вихованні своїх дітей, то не думайте, що це нормально і так треба, бо так робили з вами. Це не норма, бо дитина — це не кара, а Божий дар, вона має почуття і розвивається, щоб стати особистістю. І цю особистість в ній будуємо ми — батьки.

Я дуже рекомендую ознайомитись із освітнім проектом, який створили Наталія Біда та Олександра Сидорченко #НеБийДитину, під таким гаслом на сторінках фейсбуку також проходив флешмоб. За цим тегом можна знайти багато цікавої і допоміжної інформації для батьків, які хочуть почати інакше розмовляти зі своїми дітьми.


У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: