Поради

«А цє сьо?», або Як не треба розмовляти з дітьми

22 Січня 2019, 09:08 4671

Звертаючись до малих дітей інфантильно, ми хочемо виразити свої теплі почуття щодо них.

Однак зловживання такою мовою може зашкодити дитині й порушити її мовний розвиток.

 

Чому ми так розмовляємо?

Перебування з дітьми створює своєрідний настрій сердечності, який не формується так природно, як у контактах із дорослими. Ця атмосфера викликає в нас мимовільне прагнення говорити до дітей інакше. Ви бачимо ці великі премилі очі, і як нашою поставою зниження до їхнього рівня, так і нашою мовою хочемо наблизитися до маленької істоти.

Намагаємося також створити з дитиною емоційний зв’язок і виразити свої позитивні почуття щодо неї. Й отак спонтанно творимо найрізноманітніші мовні словоформи.

 

Що ми кажемо?

Найчастіше вживаємо зменшені й пестливі форми слів. Так Іван стає Іванчиком, на вечерю в нього — йогуртик із фруктиками, а на ніжки йому надягаємо шкарпеточки (в гіршому мовному випадку — «носочьки»). Будуємо також нові «дитячі» дієслова: «пісюнькати», «цямати», «спатоньки»…

Частими є також форми на зразок «купі-купі», «ням-ням», «ляп-ляп» та інші «сюсімусі». Ми пом’якшуємо вирази і замість «що» кажемо «сьо», замість «робиш» — «лобис» і так далі. Чуємо також і звертання від першої особи: «Ой, і чого ж це я так розплакався?» (або у множині: «чого ми плачемо?»), «ой як я гарно граюся!» Креативність у таких ситуаціях воістину необмежена.

 

Чи ми взагалі не повинні так розмовляти?

Якщо ваша дитина чує такі слова — не панікуйте, це ще не означає, що вона зразу матиме логопедичні проблеми. Але! Згідно з найновішими дослідженнями, помилки в розвитку мовлення у наймолодших можуть з’явитися, якщо дорослі використовують таке мовлення тривалий час. Тоді може виявитися, що ми сповільнюємо правильне засвоювання мови малюком.

 

Ну то коли перестати?

Як стверджують (і підтверджують) науковці, в початковий період життя дитини говоріння до неї в такий спосіб може мати позитивні наслідки в мистецтві опанування мови. Поки це ще немовля — визначимо тут межі до першого року життя, — по правді то важливішим буде те, як ми до нього звертаємося, ніж те, що ми говоримо. Немовля вчиться голосу близьких людей, уважно слухає, розпізнає емоції й часто багато розуміє, хоч мало що може повторити.

Після першого дня народження лунають і перші слова. Варто звернути увагу на цей момент: тепер уже малюк із кожним днем поглинатиме кожне слово як губка. Отож якщо ці слова він вимовляє неправильно — повторімо їх так, як вони мають звучати. Не закріплюймо спотворене звучання у мові дитини. Вона насправді хоче з нами якомога швидше порозумітися. Не ускладнюймо їй цього. А себе не позбавляймо задоволення слухати її перші слова.

 

Як каже собачка?

Коли дитина вчиться говорити, вона часто починає зі звуконаслідування тварин, явищ, машин. Ці звуки дещо нагадують своїм характером ті пестливі вирази, згадані вище. Однак вони дуже важливі в навчанні мови і безумовно більше допомагають розвивати мову, ніж її затримувати. Окрім того, вони по-своєму привабливі для дитини, яка їх охоче повторює.

 

Наймиліші бабусі

Пестливі вирази щодо дитини частіше використовують жінки, ніж чоловіки. Це випливає з нашої психології. В жінок є материнський інстинкт, діти нас розчулюють і ми емоційніші, коли йдеться про почуття.

Однак безумовними лідерами в цьому є бабусі. Вони люблять і розніжують онучат, надаючи своїм словам особливого колориту. Хто ж із нас не чув коханої бабусі, яка, схилившись над онучком, весело примовляє: «А в кого тут такі пухкенькі щічки? Ойой, треба повитирати ручечки!»

Не знаю, як у вас, але в мене рівень роздратування з кожною такою фразою зростає. Що тоді робити? Певно, треба тактовно звернути увагу. Зрештою, тут ідеться про благо моєї конкретної дитини. А для бабусь це також важливо, хіба ні?

 

Не втрачаймо голови

Нема чого впадати в паніку при кожному такому слові, чи то зі своїм вуст, чи то від когось, хто перебуває з вашим малюком. Варто, однак, бути чуйними, щоб не перешкоджати дитині в її мовному розвиткові і підштовхувати його, а не затримувати.

Особливо сьогодні варто пам’ятати, що найважливіше — те, щоб із дитиною взагалі розмовляти і всілякими доступними їй каналами переказувати їй позитивні відчуття, скеровані до неї.

Переклад CREDO за: Марта Вольська, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
16708грн
62387грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
7днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: