Як уже згадувалося, 23 лютого 2019 р. було оголошено про початок збору матеріалів для беатифікаційного процесу єпископа Яна Ольшанського.
Про етапи підготовки, про те, як виглядає процес, та інші деталі CREDO вдалося поспілкуватися з о.Олександром Халаїмом. Його призначили постулатором беатифікаційного процесу.
— Хто зазвичай виступає ініціатором беатифікаційних процесів?
— Ініціатор цього беатифікаційного процесу — дієцезія, через свого єпископа. Першим кроком є призначення постулатора — особи, відповідальної за підготовку і ведення процесу. Його головним завданням стає збір інформації про життя Слуги Божого.
— Призначили постулатора, і що далі?
— Він пише офіційного листа до єпископа, а єпископ, своєю чергою, звертається до Конференції єпископату РКЦ в Україні з проханням про згоду. Лист про згоду від єпископату відсилається до Конгрегації у справах святих у Ватикані, яка узгоджує з іншими Конгрегаціями, чи немає застережень, і після цього апробують (схвалюють) початок беатифікаційного процесу. Від моменту цього схвалення людина, щодо якої розпочинається процес, отримує титул «Слуга Божий», а дві комісії — історична та богословська — розпочинають свою роботу.
— Яке завдання мають ці комісії?
— Історична комісія збирає біографічні дані, факти, історичний контекст; вони будуть оформлені у невелику книжечку, яку надішлють до Ватикану. Богословська комісія працює над усіма документами чи рукописами, що були видані та написані цією особою (в цьому разі — єпископом Яном Ольшанським, коли він очолював Кам’янець-Подільську дієцезію). Ця комісія має статус sub secreto, тобто люди, що входять до її складу, залишаються незнаними до остаточного оголошення результатів.
Після того, як ці дві комісії завершать свою роботу і ствердять, що немає жодних перешкод — таких, як, наприклад, учення, що суперечать доктрині Католицької Церкви, — відбувається урочисте відкриття беатифікаційного процесу. Уповноважені особи прослуховують свідків і занотовують їхні свідчення. Все відбувається таємно, під присягою, і ніхто не має доступу до свідчень, крім трьох чоловік: вікарія єпископа, промотора справедливості та нотаріуса.. Коли опитування всіх свідків буде закінчено, тоді судовий процес завершується, всі свідчення, архівні дані та документи опечатуються та відправляються до Ватикану.
— Що відбувається із документами вже у Ватикані?
— Все надане відкривають у Конгрегації у справах святих і постулатор разом із визначеною людиною з конгрегації мають скласти positio, тобто такий собі збірник інформації про цю особу, на 400-500 сторінок однією з європейських мов. Тоді це розглядає Колегія кардиналів та єпископів, які збираються у Конгрегації. Якщо рішення позитивне, його скеровують до папи і він затверджує це рішення. Потім настає етап очікування на чудо і його підтвердження, що започаткує новий етап.
— Скільки часу зазвичай триває беатифікаційний процес? Від чого взагалі залежить швидкість його перебігу?
— Процес беатифікації єпископа Яна Ольшанського ще не розпочався. Наразі розпочалися приготування до процесу. Якщо вдасться протягом одного-двох років опрацювати історичні та богословські матеріали, тоді зможемо говорити про початок процесу.
Час тривання залежить від багатьох факторів: людський — що більше людей буде задіяно в історичний та богословській процеси, то швидше буде зібрано й опрацьовано необхідні матеріали, і швидше почнеться перша сесія; матеріальний — хоч як дивно, але це факт, адже відкриття архівів та верифікацію документів не можуть проводити звичайні працівники архіву, а лише визнані авторитети у цій галузі, щоб не виникало жодних сумнівів щодо автентичності, а це доволі коштовна процедура; далі — невідомо скільки часу займе опрацювання positio і скільки часу займе очікування на відповідь із Ватикану.
— Якби виникла необхідність пояснити комусь, чому саме єпископ Ян Ольшанський гідний бути визнаним як блаженний — а з часом, можливо, і як святий Католицької Церкви, — то що варто було би сказати насамперед?
— На моє переконання, кожний, хто хоч раз зустрівся з о.Яном Ольшанським, так само, як і ті, хто перебували з ним довший час, не мали навіть найменшого сумніву, що це людина свята. Він був людиною молитви, покори, радикальної відданості Богу, і особисто я вважаю, що нам потрібні такі свідки віри. У наш час, у нашому історичному контексті й просторі нам потрібні приклади вірності. Переслідуваний, змушуваний до мовчання, о.Ян Ольшанський ніколи не вважав це перешкодою для свого служіння та місії рятування душ людських. Він ніколи не думав про себе, а дбав про інших. Щойно стало відомо, що розпочинається підготовка до процесу, — я почав отримувати телефонні дзвінки. І першими зателефонували представники єврейської спільноти і дали мені свідчення того, як багато допоміг їм свого часу о.Ян, бувши ще зовсім молодим священиком. Він був батьком для всіх, і не просто так написано на його могильній плиті слова «Pasterz i twierdza” (Пастир і фортеця), бо він завжди був і надалі залишається пастирем для багатьох священиків і мирян, та фундаментом, на якому має будуватися наша Церква. Ми потребуємо святих, які жили серед нас і своїм життям показували, що святість можливо осягнути кожному.
— Що особисто для вас означає бути постулатором беатифікаційного процесу такої легендарної особистості, якою був і залишається єпископ Ян Ольшанський?
— Для мене особисто це велика честь. Я знаю, що разом із можливістю перечитувати його листи і праці отримаю також можливість збагатити свою духовність, свою молитву, своє священицьке служіння, адже о.Ян був священиком із великої літери, який не знав перешкод у своєму служінні. Якщо у майбутньому нам вдасться видати якусь книжку про нього, то це також збагатить не лише Кам’янець-Подільську дієцезію, але і Римо-Католицьку Церкву цілої України. Святі є серед нас, але ми їх не помічаємо; тому для мене це виклик і велике завдання, — а також велика радість, що можу в такій справі служити Церкві.
фінансово.
Щиро дякуємо!
