Сакральна споруда XVII століття — храм Марії Магдалини у Львові вже понад 20 років є об’єктом особливої уваги вірних латинського обряду. Храм із кінця 1980-х років функціонує як органний зал і станом на сьогодні, коли це є можливим, спорудою користується громада парафії Римо-Католицької Церкви.
Є очевидним, що історично це храм і він має належати саме Церкві. Не раз про свої права на споруду заявляла сама РКЦ, проте офіційна позиція міської влади Львова була нечіткою. З одного боку, чиновники заявляли, що є можливою повна передача споруди римо-католикам, проте необхідно пошукати будівлю для самого органного залу. З другого боку, очевидним є явне небажання місцевої влади вирішити цю проблему.
У нещодавній розмові з заступником голови Львова з питань розвитку Андрієм Москаленком, у чию компетенцію входить і нагляд за функціонуванням Органного залу, вдалось почути нинішню позицію мерії стосовно цього питання. «Зараз в нас відбувся конкурс на керівника Органного залу. Є активна команда, яка працює, розвиває… ремонтні роботи ведуться, органний зал розвивається. Я не бачу ніяких проблем щодо того, що він там би не мав бути. Є мирне співжиття і римо-католицької громади (вони її використовують), і органний зал активно працює, має велику програму. Тобто ніяких змін немає. Органний зал як львівська комунальна установа підпорядкована Управлінню культури. Є чіткий план-стратегія, дуже сильна команда, яка зараз розвиває…» — стверджує чиновник.
На аргументи щодо історичного аспекту питання (адже будівля була храмом Божим протягом декількох століть) і того, що місто фактично користується церковною спорудою, яку вкрала радянська влада, перетворивши її на органний зал, — на жаль, пролунала та сама відповідь: «Можу ще раз повторити. Зараз знаходиться там органний зал, наскільки я знаю, не виникає ніяких конфліктів щодо співіснування римо-католицької громади і органного залу».
Наразі тривають достатньо активні роботи з відновлення будівлі, також і втрачених фресок. Є план розвитку Органного залу, тому ймовірно, що, інвестуючи кошти, міська влада не має жодного наміру повертати храм Марії Магдалини у власність РКЦ навіть у довгостроковій перспективі. Як зазначив пан Москаленко: «Ми є за мирне співжиття… наше завдання — надавати той чи інший продукт громаді міста Львова. Якщо сьогодні ми бачимо великий наплив кількості людей і запиту (маючи на увазі органний зал), то ми вважаємо, що це важливо підтримати, і коштами з бюджету так само підтримуємо. Звичайно, дуже багато всього ще треба зробити, але мирне співжиття і така робота на благо… Наше завдання є в тому, аби максимально збалансувати співіснування… якщо виникають якісь питання, ми збираємось, обговорюємо, враховуємо думку…»
Чому, здавалось би, в демократичній державі, яка хоче позбутися ран та слідів комуністичного минулого, влада не хоче розуміти, що, користуючись відібраним колись у Церкви майном, вона фактично нічим не краща за «червоних крадіїв», і зважати на «попит органного залу» в цій ситуації не зовсім коректно. Парафіяни храму Марії Магдалини, особливо старше покоління, не розуміють, чому там, де вони були охрещені, брали шлюб, не може повноцінно функціонувати церква в сучасній Україні.
Як відомо, були спроби домогтися справедливості через суд. Проте судова влада в Україні так і не стала по стороні громади парафії Марії Магдалини. Наразі справа перебуває на розгляді в Європейському суді з прав людини.
Питання повернення храмів римо-католицькій громаді актуальне не лише у Львові, а й у багатьох інших містах України. Що це? Банальне небажання віддавати майно його історичним власникам? Чи, можливо, упереджене, необ’єктивне ставлення до Католицької Церкви як такої?
Як каже о. Олександр Кусий, відповідальний за душпастирство ЗМІ Львівської архідієцезії РКЦ: «Ми не проти того, щоб там був органний зал, були концерти духовної музики… за умови, що це буде власність Церкви, ми зможемо це відновити. Нам було запропоновано спільно відновляти храм. Добре, тільки самі спонсори (бо більшість храмів відновлюється коштами фондів з-поза України) питаються, для кого це буде зроблено. Якщо це не є наша власність, ми не можемо навіть просити про допомогу… І це не є добра справа, коли священик не може відправити Службу в будь-який час… залу, де би діти могли зустрітись на катехезу, також немає… Неможливо правити такі непланові Служби, як похорон або весілля».
Про проблему інформоване вище керівництво Католицької Церкви. Відбулося також обговорення конфлікту на рівні українсько-польських відносин. Архієпископ Львівський Мечислав Мокшицький має відвагу і наполегливість заявляти про актуальність цього питання щоразу, коли це є можливим, і перед Апостольським Престолом, і серед політичної еліти. Сподіваємося, що в кінцевому підсумку храм Марії Магдалини у Львові відродиться як повноцінний Дім Божий та історична справедливість буде відновлена.
фінансово.
Щиро дякуємо!
