Геній Леонардо полягав у тому, що він брався за речі насправді неможливі. Однак через це він і не закінчив багато проектів. А вони нас надихають донині.
Як відзначив у своєму ФБ-акаунті харківський поет і перекладач Володимир Яськов, у нашій пристрасті відзначати круглі дати і дати з життя великих особистостей варто навести лад. Тому що коли людина народжується, вона ще майже ніхто, просто немовля. А коли вона помирає, то помирає людина, яка зробила у своєму житті якесь «усе», яке виходить поза рамки її біографії.
А з цього погляду немає «круглішої» дати, ніж 500 років від смерті Великого Леонардо.
Леонардо да Вінчі помер 2 травня 1519 року в Амбуазі, що в долині Луари. Нині в Шато дю Кло-Люсе розташований музей, присвячений великому митцю. З нагоди 500-річчя смерті художника, пише Gość Niedzielny, він організовує спеціальні події, наприклад, спектакль «The Heirs», який можна буде побачити в липні.
Завдання вистави — показати найважливіші твори творця епохи Ренесансу. Воно може виявитися надзвичайно складним, бо спадщина, яку залишив по собі Леонардо, — величезна і надзвичайно різнорідна.
«Це незвичайне, — каже Йоанна Кіліан, хранителька творів образотворчого мистецтва в Національному музеї Варшави, — що, прагнучи відкрити й описати його спадщину, ми в ХХІ столітті мусимо запрошувати армію фахівців. Ніхто не здатен, попри весь прогрес людства, охопити його творчість. Одна людина сьогодні неспроможна опрацювати твори людини, що діяла в XV столітті!»
Народжений 15 квітня 1452 року в Тоскані, Леонардо займався фресками, станковим живописом, скульптурою, виготовляв відливки у бронзі. Але при цьому образотворче мистецтво — це лише краєчок його діяльності. Він був майстром слова, писав афоризми, байки. Займався анатомією, був відомим музикантом (за що інколи діставав заробіток більший, ніж за малювання), брався за інженерну працю — від будування мостів, регулювання рік, фортифікаційних споруд до літаючих машин і роботів. Величезний обсяг його робіт і геніальність його бачення справили, що донині культура користується його досягненнями та посилається на його звершення.
«Код да Вінчі» Дена Брауна та фільм за його книжкою — не єдина сучасна творчість, хоч і найпопулярніший її твір останніх років (книжку видали накладом понад 80 млн примірників, ку фільмі знімалися Том Генкс, Одрі Тоту, Іан МакКеллен). Але Леонардо згадують десятки інших відомих у світі творів мистецтва. Його можна зустріти у коміксах Марвелівського Всесііту «Щ.И.Т.», у пригодах Бетмена, в «Літаючому цирку Монті Пайтона» і в «Докторі Хто», у «СтарТреку» та в анімаціях, таких як «Футурама» і «Гріфіни».
Кілька винаходів Леонардо були «оживлені» у фільмі «Гудзонський яструб» із Брюсом Віллісом у головній ролі. Італійському майстру присвячені й театральні твори (зокрема, «Дедал» Девіда Давалоса), відсилки в комп’ютерних іграх (серія «Assassin’s Creed»), музика та інше.
Частиною поп-культури Леонардо став уже за життя. Його портрет опинився на відомому зображенні «Афінської школи» іншого майстра італійського Відродження, Рафаеля. Точніше — там є Платон з обличчям Леонардо да Вінчі, який вказує пальцем правиці на небо як на джерело натхнення та ідей.
Леонардо став натхненником не тільки для культури та мистецтва, але й для медицини, техніки, архітектури. «У своїх анатомічних малюнках, які представляють двосторонній клапан аорти, він випередив кардіохірургічне знання на близько 500 років. Лише у 2000-му, завдяки комп’ютерній томографії, відкрито певні речі, які він тоді намалював», — зауважує Йоанна Кіліан.
Його машини — геніальні, але, можливо, вони не були задумані для того, щоб діяти. Можливо, вони планувалися тільки як декорації для театру — зрештою, він же був театральним сценографом, оформлював великі урочистості при дворі Людовика Сфорци у Мілані! А з іншого погляду — проект мосту, який мав бути провішений над Босфором, був неможливий для виконання суто технічно в ті часи, а ось тепер здійснений у Норвегії. Менший від первісного проекту, але збудований за таким принципом.
У чому полягала сила його особистості? Він хотів зрозуміти принципи дії, загадку світу. Досліджував явища й намагався знайти принцип, який їх єднає. Шукав причини й був у цьому дуже послідовний — а водночас непослідовний у житті, що показує людську слабкість. Пізнавати світ, бути цікавим до світу — ось що ним рухало.
Багато з того, про що думав Леонардо, і його рішень опинилося у «Кодексі Лестера» — книжці, яку вважають найдорожчою у світі. Цю збірку оригінальних записів Леонардо 1994 року купив Білл Гейтс за понад 30 млн доларів.
Понад 200 малюнків Леонардо можна буде оглянути на виставці в лондонській Королівській галереї з 24 травня. А в жовтні у паризькому Луврі буде відкрито виставку художніх творів великого майстра. В Національному музеї в Кракові можна побачити «Даму з горностаєм».
Також і Ватикан долучається до всесвітнього відзначення 500-річчя з дня смерті Леонардо ла Вінчі, повідомляє Vatican News. У майстернях Ватиканських музеїв був відреставрований гобелен, який є однією з перших копій фрески «Остання Вечеря» для ломініканського монастиря Санта Марія делле Граціе в Мілані. Тканий виріб був створений у період 1505-1510 років на замовлення французького короля. 1533 року його подарували папі Клименту VII. Реставрація тривала півтора роки.
Інша ініціатива Ватиканський музеїв — безкоштовна виставка незавершеного полотна Леонардо «Святий Єронім у пустелі». Виставка триває з 22 квітня по 22 червня у виставковому залі крила Карла Великого, що в колонаді над площею св.Петра. Цю картину Леонардо писав у 1480-1482 роки. Вона не була завершена й тому вважається одним із найцікавіших творів великого майстра.
500-річчя смерті флорентійського генія відзначило у Ватиканське нумізматичне і філателістичне бюро, випустивши спеціальну поштову марку. На марці номіналом в 1,15 євро розміщено образ із полотна «Святий Єронім у пустелі». Також для колекціонерів запропоновано філателістичний набір із чотирьох марок, прикрашений портретом да Вінчі з фрески «Афінська школа» Рафаеля, яка теж міститься у Ватиканських музеях. Набір вийшов накладом у 50 тисяч примірників.
фінансово.
Щиро дякуємо!
