Жоден подарунок, незалежно від своєї цінності, не повинен вас поневолювати. У голові не вкладається, щоби папський дипломат критикував папу, Римську курію і Церкву. Ви повинні відважно їх захищати й не замикатися в нунціатурах. Ці та шерег інших вказівок скерував Папа Франциск у розлогій промові до нунціїв.
Святіший Отець прийняв папських нунціїв у Клементинській залі у Ватикані 13 червня 2019р. Вони беруть участь у зустрічі, яка цими днями, 12-15 червня, відбувається в Римі.
«Декалог нунція»
Свою промову Папа уклав у формі своєрідного «діалогу нунція», називаючи в 10 пунктах риси, якими нунцій має відзначатися. Папський дипломат має бути людиною Бога, Церкви, апостольської ревності, примирення, папи, ініціативи, послуху, молитви, чинного милосердя і смирення. Водночас Святіший Отець зазначив, що ці «заповіді» скеровані, через самих нунціїв, до їхніх співпрацівників, навіть більше — до всіх єпископів, священників і богопосвячених осіб, «яких ви зустрічаєте в кожному куточку світу».
Франциск сказав, що нунцій, який забуває, що він людина Бога, нищить самого себе, поводиться двозначно і шкодить Церкві, «якій присвятив своє життя».
«Бути людиною Бога означає піти за Богом в усьому і в ім’я всього, слухатися Його заповідей з радістю, жити для справ Божих, а не цього світу», — підкреслив Папа. Це також означає «добровільно віддати всі свої особисті багатства, великодушно приймаючи страждання, які приходять внаслідок віри в Нього». Людина Бога не дає себе звести тимчасовим цінностям, але дивиться на Слово Боже, щоб обґрунтувати те, що мудре і добре; вона щиро прагне бути святою і бездоганною в очах Бога, уміє смиренно слідувати за своїм Господом. Вона практикує справедливість, любов, лагідність, побожність і милосердя, зазначив Франциск.
Антисвідчення
Далі Папа розкритикував прагнення деяких людей Церкви до розкоші, багатого вбрання і предметів, особливо посеред людей, позбавлених навіть необхідного. Це він назвав антисвідченням. Найвище досягнення людини Церкви, за словами Папи Франциска, це «бути слугою всіх». Він застеріг нунціїв перед «спокусою поганого слуги». На думку Папи, нунцій перестає бути «людиною Церкви» тоді, коли починає погано ставитися до своїх співпрацівників, персоналу, сестер і спільноти нунціатури, не як добрий батько і пастир.
Буття «людиною Церкви», вказав Святіший Отець, також вимагає смирення у представленні обличчя, вчення і позиції Церкви перед силами зла, які завжди намагаються її знеславити, очорнити і зганьбити. Це буття вимагає залишатися в приязні ж=з єпископами, священниками, богопосвяченими та мирянами, в довірі й сердечності, звертаючи до них свою місію і завжди скеровуючи церковний погляд, а отже — в дусі відповідальності за спасіння інших, підкреслив Папа. Це відрізняє нунціїв від послів під час церковних свят, коли нунцій стає при вівтарі, щоби звершувати літургію з народом Божим, оскільки для нього як людини Церкви цей народ становить сім’ю.
Ніколи не проти Папи
Святіший Отець застеріг, щоб нунції як папські представники ніколи не дозволяли собі критикувати папу поза очі, провадити неприязний блог, долучатися до груп, налаштованих проти Папи, Курії чи Церкви. Франциск нагадав, що нунцій представляє не себе самого, а Наступника святого Петра, і діє на його благо при місцевій Церкві та уряді, тобто конкретизує, актуалізує і символізує присутність папи посеред місцевого люду. Святіший Отець висловив задоволення, що в деяких країнах нунціатури бувають звані «домами папи». Він визнав, що кожен може мати свої застереження, симпатії чи антипатії, але «добрий нунцій ніколи не може бути обманщиком, тому що він — “трансмісія” (приводний пас) або, краще сказати, міст, який єднає Вікарія Христа й людей, до яких, на конкретній території, його посилає папа».
Франциск закликав дипломатів, щоб були завжди готові, відкриті та гнучкі в діяннях, смиренні, фахівці високого класу, які вміють спілкуватися і вести переговори. Він визнав, що це вимагає частих пересувань і тривалих подорожей, «життя на валізах». Як посланець папи і Церкви, нунцій повинен бути відкритий на контакти з іншими, мати природну легкість установлення людських стосунків, а отже — бути близько місцевих вірян, священників та єпископів, як і до інших дипломатів і сфер управління. До його обов’язків належить відвідувати спільноти, до яких не може дістатися папа, запевняючи їх у близькості Христа і Церкви, як того бажав Павло VI. Як представник папи, нунцій, окрім того, повинен неустанно поширювати і поглиблювати свої знання, добре знати думки та інструкції того, кого він представляє, і зобов’язаний постійно інформувати папу про церковну та політичну ситуацію в країні свого перебування.
Справедливий суддя, що береже мир
Крім цього, Франциск зазначив: якби нунцій хотів тільки замкнутися в стінах свого осередку та уникав би зустрічей із людьми, він би зрадив свою місію, і замість бути чинником єдності та примирення, став би перешкодою та ускладненням на цьому шляху. «Ви ніколи не повинні забувати, що представляєте обличчя католицькості й універсалізму Церкви перед місцевими Церквами, розпорошеними по всьому світу, й перед урядами». Важлива частина праці кожного нунція — бути людиною спілкування, комунікування, діалогу, примирення. Він повинен старатися завжди бути неупередженим та об’єктивним, щоби всі сторони знаходили в ньому справедливого суддю, який щиро захищає та охороняє справедливість і мир. Він має також уникати впадання у «політкоректність» і байдужість.
Папа Франциск застеріг своїх дипломатів від того, щоб приймати надто дорогі подарунки, зазначаючи, що чинне милосердя має їх провадити до розсудливості у прийманні дарів, «які можуть притьмарити нашу об’єктивність, а в певних випадках, на жаль, купити нашу свободу».
«Жодний подарунок не повинен вас поневолювати. Відхиляйте подарунки надміру коштовні й часто непридатні або ж не скеровані до милосердя, і пам’ятайте, що прийняття такого подарунка не обґрунтовує користування ним», — зазначив Папа.
Свою промову до ватиканських дипломатів він завершив «Літанією смирення», яку на початку ХХ століття уклав іспанський кардинал Рафаель Меррі дель Вала (1865-1930), Державний секретар і близький співпрацівник св.Пія Х, «ваш колишній колега».
У зустрічі, що розпочалася 12 червня, беруть участь 98 Апостольських нунціїв при державних урядах і 5 постійних спостерігачів Апостольського Престолу при міжнародних організаціях. На останній день, 15 червня, запрошено також 46 нунціїв-емеритів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
