Не поспішай!

Роздуми над Першим читанням на четвер ХІІ Звичайного тижня, рік І

Сараї ж, Аврамова жінка, не родила йому дітей. А була в неї рабиня єгиптянка, на ім’я Агар. Тоді Сараї сказала до Аврама: «Господь зробив мене безплідною: ввійди-но до моєї рабині, може, я матиму дітей від неї».
Послухав Аврам голосу Сараї. І взяла Сараї, Аврамова жінка, свою рабиню Агар єгиптянку, при кінці десятого року, як Аврам оселився в Ханаан-краю, та й віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку. Ввійшов він до Агарі, й вона зачала. Як же відчула, що зачала, то стала зневажати свою господиню.
Тоді Сараї промовила до Аврама: «Нехай ота зневага до мене та впаде на тебе. Я сама дала тобі в обійми мою рабиню, а вона, відчувши себе вагітною, стала мною погорджувати. Нехай Господь судить між мною і тобою!»
Аврам же сказав до Сараї: «Ось у твоїх руках твоя рабиня. Роби з нею що хочеш». Запопалася тоді Сараї до неї жорстоко, аж вона втекла геть їй з очей.
Знайшов її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур, і сказав: «Агаре, рабине Сараї: звідкіля йдеш? Куди прямуєш?»
Вона ж відповіла: «Від Сараї, моєї господині, втікаю».
Тоді ангел Господній сказав до неї: «Вернися до твоєї господині й покорися під її руку». Далі ангел Господній говорив до неї: «Я сильно розмножу твоє потомство, так що його не можна буде і злічити: таке воно буде численне». По тому ангел Господній сказав до неї: «Ось ти зачала й вродиш сина й даси йому ім’я Ізмаїл, бо Господь почув твою скорботу. Він буде дикий чоловік: його рука буде проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами».
Агар породила Аврамові сина й Аврам дав ім’я своєму синові, якого породила Агар, ім’я Ізмаїл. Було ж Аврамові вісімдесят шість років, коли Агар породила йому Ізмаїла.
Бут 16,1-12.15-16 (довше)

На подібні теми пишуть чималі романи — який непростий трикутник! У давніх звичаях було передбачено, що син рабині міг стати законним сином господині, тому в самій процедурі нема нічого поганого. Але! Бог же обіцяв Аврамові потомство! Виконання забарилося, тому Сараї подумала взяти все у свої руки. І зробила так, як вважала за краще. Забулася про одне: а що про це думає Бог?

Ох, як непросто чекати на виконання Божих обітниць! Нам би хотілось все й відразу! І так, як мені здається! І що з цього вийшло?

«З нетерпінням чекай на Господа, *
будь мужнім,
Нехай зміцняється твоє серце – *
Господа очікуй!»

(Пс 27,14)

Саме короткими кроками зможеш подолати довгі відстані.
Не поспішай, крок за кроком доберешся куди завгодно.
(Samuele Lion)

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія